ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ПРИ НПЗП-ІНДУКОВАНОМУ ХРОНІЧНОМУ ГАСТРИТІ ТА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНІЙ РЕФЛЮКСНІЙ ХВОРОБІ У ХВОРИХ НА ОСТЕОХОНДРОЗ ХРЕБТА

Анотація

Резюме. Вступ. Пошук терапевтичних засобів, що ефективно зменшують негативні наслідки тривалого прийому нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), є актуальним і не до кінця вивченим питанням клінічної медицини.

Мета дослідження. Оцінити ефективність комплексного лікування при НПЗП-індукованому хронічному гастриті (ХГ) та гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ) у хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта (ОХ ПВХ).

Матеріали та методи. Обстежено 78 хворих з ОХ ПВХ та ураженням езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ). Хворих розподілено на 2 групи: пацієнти 1 групи (n=38) отримували базисну терапію (БТ); 2 групи (n=40) – додатково до БТ препарат мелатоніну, вітаміну В6, магнію бісгліцинат.

Результати досліджень. У хворих із ОХ ПВХ на тлі тривалого прийому НПЗП достовірно частіше діагностовано НПЗП-гастропатію (у 69,2 % обстежених), тоді як ГЕРХ виявлено у 30,8 % випадків – p<0,01. У пацієнтів 2 групи на 5,7 % ефективніше зменшилася печія, на 21,5 % – відрижка кислим, а також на

8,2 % – нудота порівняно із такими даними у хворих 1 групи після курсового лікування засобами БЛ. Зменшення гіркоти на 25,0 % у хворих 2 групи проти 10,5 % у пацієнтів 1 групи ймовірно пов’язано із позитивним впливом бісгліцинат магнію на гепатобіліарну систему.

Висновки. У хворих при ОХ ПВХ ураження ЕГДЗ клінічно проявляється ознаками шлункової диспепсії, а також дискомфортом та болем в епігастральній ділянці. Ефективним засобом для лікування клінічних ознак ураження ЕГДС у хворих при ОХ ПВХ є комплексна терапія, що, окрім ІПП та ребаміпід, також включає мелатонін, вітамін В6, магнію бісгліцинат.