РЕЗЕКЦІЯ НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ У ХВОРИХ З ІНВАЗИВНИМ ЛІВОБІЧНИМ ПУХЛИННИМ ВЕНОЗНИМ ТРОМБОЗОМ ПРИ РАКУ НИРКИ

Анотація

Резюме. Вступ. Менша частота раку лівої нирки створює передумови до меншої кількості розробок та стратегій стосовно хірургічного лікування таких пацієнтів. У лікуванні нирково-клітинного раку (НКР), ускладненого інвазивним пухлинним венозним тромбозом перевага належить хірургічному методу, що передбачає радикальну нефректомію, тромбектомію, резекцію нижньої порожнистої вени (НПВ), протезування НПВ чи переривання венозного повернення по НПВ. Не існує єдиної стратегії у підходах до хірургічного лікування даної патології, починаючи з передопераційного етапу і закінчуючи засобами профілактики тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що є заволікаючим до проведення досліджень у цьому напрямку.

Мета дослідження. Розпрацювати та впровадити у клінічну практику хірургічну тактику резекції НПВ при інвазивному лівобічному пухлинному венозному тромбозі при раку лівої нирки.

Матеріали та методи. У дослідження включено 15 хворих прооперованих у Комунальному некомерційному підприємстві (КНП) «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» та КНП «Закарпатський протипухлинний центр» у період з 2005 по 2024 рр. У всіх пацієнтів діагностовано неметастатичну пухлину лівої нирки з інвазивним пухлинним тромбозом НПВ. Вік хворих варіював від 39 до 73 років, медіана віку склала 57,8 року. Чоловіків було 11 (73,3%), жінок – 4 (26,7%). Рівень пухлинного тромбу НПВ визначали згідно з класифікацією клініки Мейо 2004 року. Пухлинний венозний тромбоз II рівня діагностовано у 8 (53,3%), III рівня – у 5 (33,3%), IV рівня – у 2 (13,3%) випадках. У 6 (40%) пацієнтів мав місце низхідний геморагічний тромбоз НПВ із поширенням на загальну клубову вену. Ретроградне поширення пухлинного тромбу в інфраренальний сегмент НПВ, ліву надниркову чи ліву гонадну вени діагностовано у 6 (40%) хворих. Усі хворі прооперовані з трансабдомінального доступу: за типом «шеврон» (9 (60%)) чи «мерседес» (6 (40%)). Засоби серцево-легеневого, вено-венозного шунтування, гіпотермії чи зупинки кровообігу не застосовувались. У 14 (93,3%) пацієнтів виконано резекцію НПВ, у одного (6,7%) – циркулярну резекцію НПВ із наступним протезуванням. Видалений сегмент НПВ замінено трубчатим протезом Gore-tex діаметром 20 мм з метою збереження кровотоку по НПВ. У 9 (60%) випадках застосовано механічну апаратну каваплікацію.

Результати досліджень. Інтраопераційної чи післяопераційної летальності не було зафіксовано. Периопераційний період перенесли усі пацієнти. У всіх випадках, після резекції НПВ було збережено циліндричну форму судини та венозне повернення по НПВ. У всіх випадках гістологічно було підтверджено негативний край резекції (R0) НПВ. У віддаленому періоді у жодному з випадків ми не спостерігали рецидив у ділянці резекції чи протезування НПВ.

Висновки. Радикальне хірургічне лікування лівобічного пухлинного венозного тромбозу можливе за умов резекції та відновлення циліндричної форми НПВ зі збереженням ламінарного кровотоку, та профілактики ТЕЛА методом механічної апаратної каваплікації.