РЕСПІРАТОРНІ АЛЕРГОЗИ І ФУНКЦІОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ СЕРЕД ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ГУМАНІТАРНОЇ КРИЗИ

Анотація

Резюме. Вступ. Абдомінальний синдром у дітей, зокрема біль у животі, за частотою звертання до лікаря посягає друге місце після гострих респіраторних захворювань (ГРЗ), причому актуальність цієї проблеми є особливо високою серед дітей із алергіями, зокрема респіраторними алергозами (РА). Хронічне системне запалення у дітей із РА може провокувати розлади травного тракту, з іншого боку,

функціональний стан органів травлення є важливим фактором розвитку і прогресування алергічного запалення. Категорія внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема діти, є особливо вразливою, разом із тим функціональні розлади гепатобіліарної системи (ФРГС) у таких дітей, зокрема за наявності алергії, практично не вивчалися.

Мета дослідження. Вивчити поширеність РА і ФРГС серед дітей шкільного віку в умовах гуманітарної кризи.

Матеріали та методи. Обстежено 126 дітей 6–17 років з/без алергії в анамнезі (з них 84 – внутрішньо переміщені особи, котрі тимчасово проживають у гуртожитках), які зверталися з приводу абдомінального синдрому. Проведено аналіз первинної документації (амбулаторні картки, епізоди в електронній медичній системі) з опитуванням батьків, а також стандартне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження дітей згідно з діючими клінічними протоколами, у тому числі консультації дитячого гастроентеролога і алерголога.

Результати досліджень. Алергічні захворювання (АЗ) спостерігалися у 18 (21%) дітей групи 1 (ВПО) і 11 (26%) – відповідно у групі 2 (місцеві). Частота РА склала 34 (40%) у групі 1 проти 45% у групі 2. Абдомінальні симптоми було виявлено серед 60 (71%) дітей групи 1 і 19 (62%) – у групі 2. Встановлено, що частота ФРГС була практично вдвічі вищою серед дітей із алергіями, ніж без алергії, як у групі 1, так і в групі 2. Так, у групі 1 такі симптоми спостерігалися у 15 (83%) дітей із алергіями проти 28 (42%) дітей без алергій, у групі 2 – серед 8 (73%) і 12 (38%) дітей відповідно. Серед дітей із РА і ФРГС простежувалося погіршення перебігу алергії, що проявлялося підвищенням частоти загострень і госпіталізацій, а також ГРЗ.

Серед дітей із алергіями порівняно з групою без алергії виявлено достовірно вищу частоту призначення антибактеріальної терапії у віці до 1 року (45% і 8% відповідно, р<0,05). Крім того, більшість обстежених відмічали обтяжену спадковість (62%) і вказували на психоемоційний стрес (55%) і/або порушення харчування (52%) як провокуючих факторів загострення. Серед обстежених дітей, які не хворіли на АЗ, частота зазначених факторів була 2–3 рази нижчою і склала 31%, 21% та 24% відповідно.

Виявлено достовірне переважання гіподинамії та порушення дієти у групах із ФРГС, ніж без них, як за наявності, так і відсутності алергії. Так, серед дітей із алергіями частота гіподинамії склала 75% проти 18% відповідно, р<0,05; порушення дієти – 70% проти 13% відповідно, р<0,05. У групах дітей без алергії – відповідно 60% проти 10%, р<0,05; і 65% проти 8%, р<0,05.

Серед дітей із АЗ порівняно з дітьми, котрі не хворіли на алергічні захворювання, виявлено достовірно вищу частоту призначення антибактеріальної терапії у віці до 1 року як у групі функціональних розладів гепатобіліарної системи, так і без них. Крім того, фактор психоемоційного стресу також достовірно переважав у підгрупі з АЗ без ФРГС, порівняно з дітьми, котрі не хворіли на АЗ.

Висновки. 1. Встановлено вдвічі вищу частоту ФРГС у дітей із АЗ порівняно з групами дітей, котрі не хворіли на АЗ, без суттєвої різниці серед ВПО чи місцевих дітей. Так, у групі ВПО виявлено ФРГС серед 15 (83%) дітей з АЗ проти 28 (42%) дітей без АЗ, у групі місцевих – серед 8 (73%) і 12 (38%) дітей відповідно. При цьому серед дітей із ФРГС і РА простежувалося погіршення перебігу алергії, що проявлялося підвищенням частоти загострень, госпіталізацій і ГРЗ.

1. Серед дітей із АЗ порівняно з групами без АЗ виявлено достовірно вищу частоту призначення антибактеріальної терапії у віці до 1 року як за наявності ФРГС (55% і 12% відповідно), так і серед дітей без ФРГС (43% і 8% відповідно), що могло сприяти подальшій сенсибілізації організму дитини за умов фізіологічно незрілих імунних механізмів, незалежно від стану гепатобіліарної системи.
2. Виявлено достовірні переважання гіподинамії та порушення дієти у групах ФРГС порівняно з групами без ФРГС, що спостерігалось як у групі дітей із АЗ, так і без них, що підкреслює значення даних факторів розвитку ФРГС у дітей і вимагає розробки комплексних профілактичних заходів для впровадження у сім’ях.