ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ ТА ОЖИРІННЯ
Ключові слова:
гострий коронарний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, фіброз, ожиріння, ліпідний обмін, інсулінорезистентність, дисбіоз кишечника, дифсунція ендотелію, лікування (амінокислотний комплекс, пре- та пробіотичний комплекс).Анотація
Резюме. Вступ. Серцево-судинні (СС) події є найчастішою причиною смертності у пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), хоча причинно-наслідковий зв’язок між ними ще не до кінця встановлений.
Мета дослідження. Визначити ефективність лікування із використанням амінокислотного комплексу в поєднанні із пре- та пробіотичним комплексом у хворих на НАЖХП та ожиріння при гострому коронарному синдромі (ГКС).
Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри госпітальної терапії обстежено 76 хворих після ГКС на фоні НАЖХП та ожиріння. Хворих розподілено на дві групи залежно від методу проведеного лікування: в І групу ввійшло 36 хворих, яким призначено лише базисну терапію (БТ), що спрямована на нормалізацію основних показників функціонального стану СС системи (ССС). У ІІ групу ввійшло 40 осіб, яким додатково до БТ призначено амінокислотний комплекс у поєднанні із пре- та пробіотичним комплексом.
Результати досліджень. Після лікування через 3 місяці у хворих І групи діагностовано достовірне зменшення лише активності аспартатамінотрансферази (АСТ) у сироватці крові та рівня лужної фосфатази. Проте в ІІ групи пацієнтів активність аланінамінотрансферази (АЛТ) та АСТ зменшилися в 1,7 та в 1,8 разу відповідно (р<0,01). Також встановлено достовірне зменшення вираженості лабораторних ознак холестатичного синдрому. Призначення комплексного лікування позитивно вплинуло й на показники ліпідного обміну переважно у пацієнтів ІІ групи, що відповідно проявлялося достовірним зменшенням рівня загального холестерину (р<0,01), а також тригліцеридів та ліпопротеїдів дуже низької щільності (р<0,05). Додаткове призначення препарату пре- та пробіотичної дії у поєднанні з амінокислотним комплексом сприяло достовірному зменшенню лабораторних маркерів ураження ендотелію у хворих ІІ групи. Встановлено зменшення рівня ендотеліну-1 (у 1,6 разу – р<0,01), фактора фон Віллебранда (в 2,1 разу – р<0,01) та показника Р-селектину (в 2,2 – р<0,01).
Висновки. У хворих після ГКС при НАЖХП та ожирінні комплексна терапія, що включає додаткове призначення препарату пре- та пробіотичної дії у поєднанні з амінокислотним комплексом є патогенетично обґрунтованим і призводить не лише до покращення функціонального стану печінки, дисбіотичних змін, а й до зменшення вираженості порушень ліпідного обміну та лабораторних маркерів дисфункції ендотелію.
