ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНИ РІВНЯ ВІТАМІНУ D3 У ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА ПРИ НЕАЛКОГОЛЬНІЙ ЖИРОВІЙ ХВОРОБІ ПЕЧІНКИ, МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ КОМПЛЕКСНИМ ПРОБІОТИЧНИМ ЗАСОБОМ

Автор(и)

Ключові слова:

Ключові слова: діти, неалкогольна жирова хвороба печінки, розлади аутистичного спектра, порушення мовленнєвого розвитку, діагностика (непереносимість лактози, непереносимість глютену), дисбіоз товстої кишки, вітамін D3, лікування, пробіотик.

Анотація

Резюме. Вступ. Серед захворювань печінки неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є епідемією світового масштабу, що вражає близько 25% дорослих і 8% дітей у західних країнах.

Мета дослідження. Вивчити особливості зміни рівня вітаміну D3 у сироватці крові на тлі дисбіозу товстої кишки та їх динаміку при комплексному лікуванні із використанням пробіотичного засобу у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та порушенням мовленнєвого розвитку (ПМР) при НАЖХП.

Матеріали та методи. У дослідження включено 96 дітей із НАЖХП із РАС і ПМР. Дітям визначено рівень вітаміну D3 та оцінено ступінь дисбіозу товстої кишки. Дітей із НАЖХП і РАС із ПМР розподілено на дві клінічні групи: до І групи (n=50) включили дітей, яким призначено препарат, що в 1 таблетці містить не менше 108 життєздатних бактерій Lactobacillus reuteri DSM 17938 та 10 мкг (400 МО) вітаміну D3. Дітям із ІІ групи (n=46) призначено препарат, до складу якого входить лише Lactobacillus reuteri DSM 17938.

Результати досліджень. Виявлено більшу ефективність щодо динаміки дисбіотичних змін у дітей на НАЖХП із РАС і ПМР саме пробіотичного засобу, до складу якого входить також і вітамін D3. У І групі обстежених після лікування встановлено достовірне збільшення дітей із відсутністю дисбіотичних змін (на 7,2 % – р<0,05), що супроводжувалось зменшенням кількості дітей із ІІ ст. дисбіозу товстої кишки (на 12,4 % – р<0,05). До лікування в обох групах дітей встановлено недостатність вітаміну D3 у сироватці крові. Проведена терапія із застосування пробіотичного засобу, що містить також вітамін D3, сприяла достовірному збільшенню даного вітаміну у дітей після місячного курсу терапії (на 18,2±0,8 нг/мл), тоді як у дітей ІІ групи суттєвих змін у його рівні не визначено.

Висновки. У 52,1 % дітей, хворих на НАЖХП з РАС і ПМР, виявлено непереносимість лактози (С/С тип поліморфізму гену МСМ6). Призначення проіботичного комплексу, що містить Lactobacillus reuteri Protectis та вітамін D3, є ефективним методом для нормалізації не лише дисбіодичних змін, а й для збільшення рівня вітаміну D3 у сироватці крові у дітей на НАЖХП із РАС і ПМР.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-19