ВПЛИВ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ НА РОЗВИТОК БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ

Анотація

Резюме. Вступ. Бронхіальна астма (БА) є одним із найпоширеніших хронічних захворювань дитячого віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на астму страждає приблизно 10% дітей у розвинених країнах, і ця цифра продовжує зростати. Одним із потенційних факторів ризику, що активно вивчається протягом останніх десятиліть, є спосіб народження дитини, зокрема кесарів розтин (КР).

Мета дослідження. Проаналізувати сучасні наукові дані щодо зв’язку між кесаревим розтином і ризиком розвитку бронхіальної астми у дітей, з акцентом на можливі механізми цього впливу та результати великих епідеміологічних досліджень і метааналізів.

Матеріали та методи. Проведено аналіз наукових літературних джерел як зарубіжних, так і вітчизняних за темою: вплив кесаревого розтину на розвиток бронхіальної астми у дітей. Даний аналіз був здійснений на основі інформаційного пошуку в бібліографічних базах даних: Web of Science, Scopus, Pub Med, American College of Physicians (ACP), Springer, Acronym Finder, ACP Journal Club.

Результати досліджень. Аналіз сучасних літературних даних свідчить про наявність статистично значущого зв’язку між кесаревим розтином та підвищеним ризиком розвитку бронхіальної астми у дітей. Найпереконливіші результати отримані у великих когортних дослідженнях і метааналізах, які демонструють стабільну асоціацію, особливо у випадку планового кесаревого розтину без початку пологової діяльності. Основними механізмами, що потенційно лежать в основі цього зв’язку, є порушення мікробіоти новонародженого, зміни імунної відповіді, зниження частоти грудного вигодовування, а також особливості адаптації дихальної системи. Водночас необхідно враховувати можливий вплив конфаундерів, зокрема спадкової схильності до алергічних захворювань, перинатальних ускладнень, соціальних і поведінкових факторів.

Висновки. З огляду на постійне зростання частоти кесаревих розтинів у світі та потенційні довгострокові наслідки для здоров’я дитини, доцільно дотримуватись обґрунтованого підходу до вибору способу розродження. Подальші дослідження з урахуванням генетичних, мікробіологічних і соціальних чинників є необхідними для глибшого розуміння причинно-наслідкового зв’язку між КР і розвитком бронхіальної астми.