СТАН ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ ТА МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ЗМІН У ДІТЕЙ ІЗ ГРВІ, ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ
Ключові слова:
гострі респіраторні вірусні інфекції, функціональні зміни гепатобіларної системи, діагностичні методи, корекція, дітиАнотація
Резюме. Вступ. У статті розглядаються особливості перебігу гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у дітей із залученням гепатобіліарної системи. Проаналізовано сучасні дані про епідеміологію, патофізіологію, клініко-діагностичні аспекти та підходи до лікування гепатобіліарних уражень, асоційованих із ГРВІ. Окрема увага приділяється ролі оксидативного стресу, цитокінового дисбалансу та змін у мінеральному гомеостазі в патогенезі ускладнень. Описано сучасні методи профілактики та терапії з урахуванням останніх наукових даних.
Мета дослідження: проаналізувати та оцінити можливі ризики ускладнень перебігу ГРВІ з боку гепатобіліарної системи у дітей, провести літературний огляд щодо підтверджень виникнення клінічної маніфестації, наявності морфофункціональних змін, механізми їх формування й можливі шляхи корекції.
Матеріали та методи. Проведено систематичний аналіз літератури, включаючи публікації за останні десять років у базах даних PubMed, Scopus та Web of Science.
Результати досліджень. У процесі опрацювання літератури було виявлено, що ГРВІ у дітей часто супроводжуються додатковим ураженням гепатобіліарної системи. До основних патогенетичних механізмів ураження можна віднести оксидативний стрес, цитокіновий дисбаланс і порушення мінерального гомеостазу. В ході дослідження було виявлено, що грип та RSV є провідними збудниками, що здатні викликати гепатотропні ураження. Діти, котрі мали важкий перебіг ГРВІ, паралельно мали підвищення рівня трансаміназ і білірубіну у крові, а у деяких випадках спостерігалися й розвиток клінічного гепатиту та холециститу. Важливу роль у діагностиці відіграли інструментальні обстеження (УЗД) та лабораторні методи діагностики, саме вони допомогли виявити ранні ознаки ураження гепатобіліарної системи. Також слід відзначити мультифакторний підхід не лише до діагностики, а й до лікування, яке має включати етіотропну, патогенетичну та симптоматичну терапію із застосуванням гепатопротекторів, антиоксидантів і мікроелементів.
Отож, результати даного дослідження підкреслюють важливість саме персоналізованого підходу до лікування ГРВІ із залученням ураження гепатобіліарної системи, що має включати в себе корекцію раціону, пробіотики та динамічний регулярний моніторинг біохімічних показників крові.
Висновки. ГРВІ у дітей нерідко супроводжуються розвитком гепатобіліарних ускладнень, зумовлених дією оксидативного стресу, цитокінового дисбалансу та змін мінерального обміну. Своєчасна діагностика, комплексне лікування та використання сучасних профілактичних стратегій дозволяють значно покращити прогноз для дітей із ГРВІ.
