КЛІНІЧНА СИМПТОМАТИКА ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ, ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19

Анотація

Резюме. Вступ. Знання про вплив пандемії COVID-19 на епідеміологію та клінічні особливості респіраторних інфекцій, спричинених агентами, не пов’язаними з SARS-CoV-2, є дуже корисними для розуміння взаємозв’язків між збудниками інфекції та вдосконалення заходів щодо обмеження їх поширення.

Мета дослідження. Для покращення результатів діагностики та лікування гострих респіраторних захворювань дітей у період пандемії COVID-19, вивчити клініко-параклінічні характеристики гострих респіраторних захворювань (ГРЗ), спричинених іншими інфекційними патогенами.

Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 86 госпіталізованих дітей, які отримували лікування з приводу гострих респіраторних захворювань, не пов’язаних з інфекцією SARS-CoV-2. Сформовано 2 клінічні групи. До І клінічної групи увійшли 45 дітей (середній вік – 9,8±0,7 року, частка хлопчиків – 55,5%) зі встановленим діагнозом позалікарняна пневмонія, а ІІ групу сформувала 41 дитина (середній вік – 10,3±0,7 року (p>0,05), частка хлопчиків – 68,2% (p>0,05)), в яких ураження альвеолярної тканини не підтвердилось, а інфекційно-запальний процес мав місце на рівні верхніх дихальних шляхів та бронхіального дерева.

Результати досліджень. Проведені дослідження дозволили встановити, що на 4-у добу стаціонарного лікування пацієнти І клінічної групи демонстрували повільніші темпи редукції тяжкості інтоксикаційного синдрому на противагу хворим ІІ клінічної групи, в якої спостерігалося зростання шансів зменшення інтоксикації: ЗВР – 49,1% (95%ДІ: 38,9–59,3), ЗАР – на 26,3% при МЧХ – 2,0 (95%ДІ: 0,3–7,1). У роботі показано, що підлітки мали вищий ризик отримувати стаціонарне лікування з приводу позагоспітальної пневмонії: СШ – 19,9 (95% ДІ 6,9–56,7), ВР – 8,68 (95% ДІ 6,76–11,14) і АР – 52,4 %.

Гіпертермія тривалістю >3 днів асоціювала із ризиком пневмонічного запалення: АР – 54,6%, ВР – 3,6 (95%ДІ: 1,7–7,4) при СШ – 11,6 (95%ДІ: 4,6–29,2). Тривала (>3 діб) фебрильна лихоманка на амбулаторно-поліклінічному етапі виявилася ще більш специфічною ознакою специфічною ознакою позалікарняної пневмонії: специфічність – 92,1%, чутливість – 50%). Найбільшою чутливістю у встановленні діагнозу позагоспітальної пневмонії у дітей володіють комбінації інтоксикаційного синдрому із задишкою (ЧТ – 95,3%), задишки з фебрильною лихоманкою (ЧТ – 91,1%). У дітей без запалення легеневої тканини швидше, ніж при пневмонії, відбувається нормалізація температури тіла: ЗВР – 30,6%, ЗВР – 42,0%, МЧХ – 2,3; а також відновлення сатурації крові киснем на рівні SaO2>95%. ЗАР – 4,2%, ЗВР – 32,1% , МЧХ – 3,1.

Висновки. У період пандемії COVID-19 перебіг ГРЗ, не пов’язаних із вірусом SARS-CoV-2, характеризується виразнішою тяжкістю і більшою потребою в стаціонарній допомозі у хворих підліткового віку. Клінічні симптоми пневмонічного процесу окреслюються виразною тяжкістю, проте їх редукція порівняно до дітей з ураженням верхніх дихальних шляхів або бронхів. У дітей без запалення легеневої тканини швидше, ніж при пневмонії, відбувається нормалізація температури тіла й відновлення сатурації крові киснем на рівні SaO2>95%. ЗАР – 4,2%, ЗВР – 32,1%, МЧХ – 3,1. Найбільшою чутливістю у встановленні діагнозу позагоспітальної пневмонії у дітей володіють комбінації інтоксикаційного синдрому із задишкою (ЧТ– 95,3%), задишки з фебрильною лихоманкою (ЧТ – 91,1%), а найбільш специфічною є комбінація задишки з фебрильною лихоманкою (СТ – 97%.