ОЦІНКА ОБІЗНАНОСТІ ТА ГОТОВНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ДО СКРИНІНГУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ НА ПЕРВИННІЙ ЛАНЦІ В УМОВАХ ГУМАНІТАРНОЇ КРИЗИ

Анотація

Резюме. Вступ. З проведенням скринінгу в Україні пов’язана низка проблем, зокрема недостатня довіра пацієнтів до медичної системи, і як наслідок – запізніле звернення і низька прихильність до профілактики та лікування, часте призначення недоцільних обстежень, що призводить до гіпо- чи гіпердіагностики і значних фінансових втрат. Думка пацієнтів, їх обізнаність і готовність у питаннях скринінгу серцево-судинних і психічних захворювань є недостатньо вивченими. З цією метою нами був розроблений спеціальний опитувальник.

Мета дослідження. Оцінити рівень обізнаності у питаннях скринінгу, а також готовність проходити доказові обстеження для профілактики серцево-судинних та психічних розладів за допомогою спеціальної анкети серед пацієнтів на первинній ланці в Україні.

Матеріали та методи. Для оцінки рівня обізнаності й готовності пацієнтів нами використано опитувальник. Були опитані 198 пацієнтів, із них 35,4 % чоловіків та 64,6% жінкок. Середній вік респондентів склав 53,9 року (±14,7). Статистичний аналіз виконано у програмі Jamovi 2.2.5. Середні значення зображено у вигляді M±SD. Для оцінки зв’язку між даними використано рангову кореляцію Спірмана. Для аналізу якісних даних використовувалися критерій χ² Пірсона. Сила кореляції визначалася за шкалою Чедока. За рівень достовірності вважали p<0,05.

Результати досліджень. Виявлено статистично достовірний зв’язок між статтю та проходженням скринінгу. 72,7% пацієнтів вважає визначення холестерину крові корисним. 94,4% з усіх опитаних вказують на визначення артеріального тиску як корисне обстеження. 84,8% опитаних вказують на аналіз на рівень глюкози натще як корисне обстеження. Водночас лише 60% пацієнтів говорять про визначення показника індексу маси тіла як достатньо корисного для профілактики серцево-судинних захворювань, що є соціально значущим, зважаючи на рівень поширення ожиріння в популяції. Близько 50% опитаних пацієнтів вважають проходження опитувальника на депресію корисним і важливим, що є найнижчим результатом серед запропонованих обстежень. Знайдено статистично вірогідний кореляційний зв’язок між оцінкою пацієнтів корисності обстеження і оцінкою готовності до проходження профілактичного обстеження.

Висновки. Жінки статистично частіше, ніж чоловіки здійснюють профілактичні огляди та обстеження. Пацієнти схильні оцінювати як більш корисні лабораторні методи обстеження. Пацієнти старшого віку менш схильні контролювати свою вагу та турбуватися про свій психологічний стан, що вказує на важливість просвітницької роботи лікаря саме у цих вікових категоріях пацієнтів. Потрібно підвищувати обізнаність пацієнта щодо корисності й доцільності доказових профілактичних обстежень, оскільки це покращує раннє виявлення захворювань