РЕКУРЕНТНІ РЕСПІРАТОРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ПРЕВЕНЦІЯ
Ключові слова:
діти, рекурентні респіраторні інфекції, гострі респіраторні інфекції, предиктори розвитку, клініко-патогенетичні характеристики, превенціяАнотація
Резюме. Вступ. За даними ВООЗ, у структурі загальної захворюваності дітей гострі респіраторні ін-
фекції (ГРІ) займають перше місце і складають до 65% всіх зареєстрованих гострих інфекційних захво-
рювань. Особливу увагу привертають діти, у яких респіраторні захворювання характеризуються не лише
високою частотою, але й несприятливим перебігом. У разі повторних епізодів гострих респіраторних ін-
фекцій без чіткого «прив’язування» до певної нозологічної форми захворювання застосовується термін
«рекурентні респіраторні інфекції».
Мета дослідження. Проаналізувати результати досліджень впливу респіраторних вірусних
агентів на ймовірність розвитку рекурентних респіраторних захворювань у дітей та можливості
превенції.
Матеріали та методи. Здійснено аналіз літературних джерел як закордонної, так і вітчизняної на-
укової літератури за останні десять років за тематикою рекурентних респіраторних захворювань у дітей
на основі інформаційного пошуку в бібліографічних базах даних: PubMed, American College of Physicians
(ACP), Web of Science, Scopus, Springer, Acronym Finder, ACP Journal Club.
Результати досліджень. Рекурентні респіраторні інфекції можуть призводити до порушення фізич-
ного розвитку, зниження функціональної активності імунітету та зриву компенсаторно-адаптаційних
механізмів із раннім розвитком хронічних захворювань. Основними причинно-значущими збудниками
гострих респіраторних інфекцій є вірусні агенти. Респіраторні віруси розпізнаються різними молекулами
сенсінга вродженої імунної системи, які активуючи внутрішньоклітинні сигнальні шляхи, призводять до
розвитку запалення, відповіді адаптивної імунної системи та активації механізмів ерадикації інфекцій-
них агентів.
Розвиток запалення та порушення структурної цілісності тканин респіраторного тракту зумовлює
зниження місцевої резистентності до респіраторних інфекційних агентів і сприяє повторному інфікуван-
ню дихальних шляхів. Аутофагія відноситься до процесу неселективної внутрішньоклітинної деградації
пошкоджених органел, структурних компонентів і протеїнів, який підтримує клітинний гомеостаз. Ауто-
фагія під час вірусної інфекції елімінує інфекти на ранній фазі їх внутрішньоклітинної інвазії регулює ак-
тивацію вродженої імунної системи шляхом селективної деградації патоген-асоційованих молекулярих
патернів патогенів, та презентацію вірусних антигенів Т-лімфоцитам, сприяючи активації адаптивної
імунної системи без попереднього збудження вродженої імунної системи.
Висновки. Таким чином активація механізмів аутофагії так само як посилення імунних механізмів
елімінації інфекційних агентів, дотримання правил особистої гігієни та проведення специфічної профі-
лактики, відіграє вагому роль у превенції рекурентного перебігу респіраторних захворювань