ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РЕКУРЕНТНИХ РЕСПІРАТОРНИХ ІНФЕКЦІЙ І МІКРОФЛОРИ НОСОГЛОТКИ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З АЛЕРГІЧНИМИ ХВОРОБАМИ В УМОВАХ ГУМАНІТАРНОКРИЗИ

Анотація

Резюме. Вступ. Діти з рекурентними респіраторними інфекціями і алергіями показують вищу схиль-
ність до бактеріальних ускладнень гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів, що може бути пов’язано
з особливостями мікрофлори носоглотки. Внутрішньо переміщені особи є однією з найбільш вразливих
категорій дітей, однак перебіг ускладнених респіраторних інфекцій і мікрофлора носоглотки у таких ді-
тей практично не вивчалися.
Мета дослідження. Вивчити особливості мікрофлори носоглотки у дітей шкільного віку з рекурент-
ними респіраторними інфекціями і алергічними хворобами в умовах гуманітарної кризи.
Матеріали та методи. Обстежено 128 дітей 6–9 років із рекурентними респіраторними інфекціями
з/без алергії в анамнезі (з них 62 – внутрішньо переміщені особи, що тимчасово проживають у гурто-
житках) із проведенням опитування батьків, об’єктивного обстеження і загальноклінічних лаборатор-
них методів дослідження. У подальшому дітям із ускладненим перебігом гострих респіраторних інфекцій
верхніх дихальних шляхів і алергією було виконано мікробіологічне дослідження мікрофлори носоглот-
ки. Проводився також аналіз первинної документації (епізоди в медичній інформаційній системі, амбу-
латорні картки) із встановленням особливостей перебігу рекурентних респіраторних інфекцій і алергій.
Результати досліджень. Серед обстежених дітей внутрішньо переміщених осіб порівняно з місце-
вими, виявлено достовірно вищі частоту гострих респіраторних захворювань, зокрема гострих інфекцій
верхніх дихальних шляхів, тонзилітів і бронхітів, без суттєвої різниці частоти рекурентних респіратор-
них інфекцій. При цьому серед внутрішньо переміщених осіб простежувався важчий перебіг респіратор-
них інфекцій (достовірно частіше призначення антибіотиків, вища тривалість епізоду загалом і курсу
антибактеріальної терапії зокрема, а також довший термін перебування в стаціонарі), без істотної різ-
ниці частоти госпіталізацій. Частота рекурентних респіраторних інфекцій достовірно не відрізнялася в
групах внутрішньо переміщених і місцевих дітей. Алергії виявлено у 22% дітей із рекурентними респіра-
торними інфекціями і 12% дітей без рекурентних респіраторних інфекцій. Серед дітей із рекурентними
респіраторними інфекціями і алергіями, порівняно з відсутністю алергії, частота гострих інфекцій верх-
ніх дихальних шляхів, бактеріальних тонзилітів і бронхітів була достовірно вищою, а їх перебіг – важчим,
із достовірно тривалішими епізодами інфекції, частішими госпіталізаціями та призначенням антибіо-
тиків, а також довшими курсами антибактеріальної терапії та терміном перебування у стаціонарі. Бак-
теріологічне дослідження мікрофлори носоглотки у дітей із рекурентними респіраторними інфекціями
і алергією порівняно з відсутністю алергії показало ріст умовно-патогенної і патогенної мікрофлори у
76% і 45% випадків відповідно, в тому числі частота виявлення патогенних збудників і їх асоціацій скла-
ла 29% і 10% відповідно. У групі рекурентних респіраторних інфекцій і алергії висівалися такі патогенні
збудники, як Str. Pneumoniae (30%, в асоціації з грибками роду Candida – 15%), St. Aureus i Kl. Pneumoniae,
в той час як у групі без алергії частота висівання Str. Pneumoniae складала 10%, а росту St. Aureus i Kl.
Pneumoniae та поєднання різних збудників не спостерігалося.
Висновки. 1. Серед обстежених дітей внутрішньо переміщених осіб, порівняно з місцевими, просте-
жувалися достовірно вища частота і важчий перебіг гострих респіраторних інфекцій і їх ускладнень (тон-
зиліт, бронхіт), без суттєвої різниці в поширеності рекурентних респіраторних інфекцій.
2. Алергічні захворювання виявлялися майже вдвічі частіше серед дітей із рекурентними респіра-
торними інфекціями (22%) порівняно з дітьми, котрі не хворіють на рекурентні респіраторні інфекції
(12%). Серед дітей із рекурентними респіраторними інфекціями і алергією порівняно з групою без алер-
гії виявлено достовірно вищу частоту бактеріального тонзиліту, а також частіші госпіталізації, призна-
чення антибіотиків і довший термін перебування в стаціонарі та тривалість епізоду хвороби загалом. 3. У групі рекурентних респіраторних інфекції у поєднанні з алергією порівняно з групою без алергії
виявлено майже вдвічі вищу частоту росту патогенної і/або умовно-патогенної мікрофлори, із висіван-
ням St. Aureus, Kl. Pneumoniae, а також поєднанням двох збудників, чого не спостерігалося серед дітей
групи рекурентних респіраторних інфекцій без алергії