ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ У ПОЄДНАННІ З НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ
Анотація
Резюме. Вступ. На сьогодні актуальною є розробка оптимальних схем лікування ІХС у поєднанні з
НАЖХП. Одним із можливих методів корекції нейрогуморальних порушень у хворих на ІХС із НАЖХП є
включення езетимібу та УДХК до базисної терапії ІХС.
Мета дослідження: вивчити ефективність комплексної терапії із включенням езетимібу та урсоде-
зоксихолевої кислоти у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольною жировою хворо-
бою печінки.
Матеріали та методи: Під спостереженням перебувало 245 хворих, які знаходилися на лікуванні в
КНП «Центральна міська клінічна лікарня» у кардіологічному відділенні з палатами інтенсивної терапії
(ІТ) з підтвердженим діагнозом ІХС зі стабільною стенокардією напруження з та без НАЖХП. Для вико-
нання поставленої мети було сформовано 2 групи пацієнтів: група 1 (n=145) - пацієнти з ІХС у поєднан-
ні з НАЖХП та група 2 (n=100) – пацієнти з ІХС без НАЖХП. В залежності від призначеної терапії пацієнти
першої групи були розділені на: групу 1а (n=75) – пацієнти з ІХС + неалкогольний стеатогепатит (НАСГ),
які отримували базисну терапію ІХС та езетиміб 10 мг / 1 раз в день та УДХК 15 мг/кг/добу за 2 години
до нічного сну, протягом 6 місяців, на тлі рекомендацій щодо модифікації способу життя (зниження маси
тіла, гіпокалорійної дієти). А також групу 1б (n=70) – пацієнти з ІХС + НАСГ, які отримували базисну тера-
пію ІХС і тільки УДХК 15 мг/кг/добу за 2 години до нічного сну, протягом 6 місяців, на тлі рекомендацій
щодо модифікації способу життя (зниження маси тіла, гіпокалорійної дієти).
Пацієнти групи 2 (n=100) отримували лише базисну терапію ІХС.
Результати досліджень. Призначення комплексної терапії з додаванням езетимібу та урсодесокси-
холевої кислоти у пацієнтів на ІХС поєднану з НАЖХП сприяє зниженню проатерогенних фракцій холес-
терину та покращує функціональний стан печінки протягом 6 місяців лікування. Також у пацієнтів від-
мічається зниження рівня резистину та підвищення концентрації адипонектину, зменшення рівня аси-
метричного диметиларгініну, що свідчить про її позитивний вплив на баланс адипоцитокінів та ендоте-
ліальну дисфункцію. Дана терапія нормалізує рівні ФНП-α та достовірного зменшує рівні серопротеїну Р,
цитокератину 18 М30 та фетуїну-А при р <0,05.
Висновки. Комплексна терапія із включенням езетимібу та УДКХ у хворих на ІХС поєднану з НАЖХП
є більш ефективною у порівнянні з базисною терапією ІХС, оскільки сприяє швидшій нормалізації показ-
ників ліпідного обміну, адипоцитокінів та веде до достовірного зменшення дисфункції ендотелію та від-
новлення функціонального стану печінки.
Ключові слова: ІХС, НАЖХП, комплексна терапія, урсодезоксихолева кислота, езетиміб.
