ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ: ОСНОВНІ ЛАНКИ РОЗВИТКУ, МЕТОДИ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ (огляд літератури)
Анотація
Резюме. Вступ. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є однією з найпоширеніших форм анемії у світі. Залі-
зодефіцитні стани трапляються принаймні вдвічі частіше, тому важливим є вчасна діагностика залізоде-
фіцитних станів, особливо у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями, хронічними хвороба-
ми нирок та печінки.
Мета дослідження. Проаналізувати основні причини та ланки розвитку залізодефіцитної анемії, ме-
тоди ранньої діагностики залізодефіцитних станів та визначити основні шляхи їх корекції.
Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел, присвячених питанню залізодефіцит-
ної анемії, проаналізовано основні причини та ланки розвитку залізодефіцитної анемії, сучасні методи
діагностики залізодефіцитних станів та ЗДА та шляхи їх корекції.
Результати досліджень. Раннє виявлення латентного залізодефіциту сприяє вчасній корекції дефі-
циту заліза та профілактиці розвитку залізодефіцитної анемії. На практиці для підтвердження дефіциту
заліза в організмі частіше орієнтуються на показники загального аналізу крові: рівень гемоглобіну, гема-
токрит, кількість еритроцитів. Але ці показники не однозначні при різних фазах перебігу ЗДА. Для визна-
чення залізодефіцитних станів ці показники не матимуть діагностичного значення, оскільки знаходять-
ся в межах референтних значень. Так, середній вміст гемоглобіну в окремому еритроциті (MCH), серед-
ній об’єм еритроцита (MCV) та абсолютний вміст еритроцитів (RBC) мають тенденцію до зниження при
ЗДА, але на передлатентній фазі дефіциту заліза можуть залишатися на нижній межі референтних зна-
чень або мати незначне зменшення. При подальшому прогресуванні дефіциту заліза відбувається зна-
чне зниження рівня тканинного заліза у вигляді сироваткового феритину при ще нормальному рівні ге-
моглобіну з MCH у крові, але на нижньому діапазоні референтних значень. На сьогодні головним крите-
рієм зменшення тканинних запасів заліза є рівень сироваткового феритину. Визначення рівня ферити-
ну дозволяє виявити залізо-дефіцит у прелатентній (виснаження запасів заліза в кістковому мозку та пе-
чінці, клінічні симптоми відсутні) чи латентній (дефіцит заліза в тканинних депо, клінічно проявляєть-
ся у вигляді зниження апетиту, підвищеної стомлюваності, підвищеної схильності до інфекцій, спотво-
рення смаку, відзначаються сухість і пощипування язика) стадії. Лікування залізодефіцитної анемії пови-
нно включати такі основні напрямки як встановлення причини і її ліквідація, поповнення запасів заліза
та профілактика рецидивів ЗДА
Висновки. Найпоширеніших причин дефіциту заліза включають неправильне харчування, хронічні
крововтрати а також ряд важливих шлунково-кишкових патології через порушення всмоктування залі-
за. На сучасному етапі важливе місце займає рання діагностика недостатності заліза в організмі, що здій-
снюється за рахунок визначення феритину – найбільш чутливого лабораторного показника, що відобра-
жає істинний дефіцит заліза в організмі. Лікування залізодефіцитної анемії за допомогою раціонального
харчування та комплексу залізодефіцитних препаратів сприяє запобіганню розвитку ускладнень та про-
гресування захворювання.
Ключові слова: залізодефіцитна анемія, залізодефіцитні стани, залізо, феритин, діагностика, ліку-
вання, харчовий раціон, препарати заліза.
