АВТОНОМНА РЕГУЛЯЦІЯ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ПІДЛІТКІВ ІЗ НАДМІРНОЮ МАСОЮ ТІЛА ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА
Анотація
Резюме. Вступ. На сьогодні існують епідеміологічні, клінічні і експериментальні дані, що підтвер-
джують несприятливі наслідки ускладнень, викликаних надмірною масою тіла, особливо у дітей молод-
шого та середнього шкільного віку. Ожиріння має різні етіологічні передумови, включаючи незбалансо-
ваність автономної нервової системи та вплив на метаболічні та функціональні розлади в органах та сис-
темах організму. Варіабельність серцевого ритму (ВСР) є важливим показником функціонального стану
автономної нервової системи у дітей з надмірною вагою, але механізми цих дисфункцій залишаються ма-
ловивченими.
Мета дослідження полягає у вивченні взаємозв’язку між показниками вмісту м’язів та параметра-
ми функціонального стану автономної нервової системи (АНС), зокрема варіабельністю серцевого ритму
(ВСР), у підлітків із надмірною масою тіла. Робота спрямована на визначення ролі скелетних м’язів у під-
тримці метаболічного та гомеостатичного балансу в контексті ожиріння.
Матеріали та методи. Показники компонентного складу тіла досліджували за допомогою біоімпе-
дансного аналізатора Tanita MС-780 (Японія), який дозволяє отримати значення індексу маси тіла (ІМТ,
кг/м2) , відсоткового вмісту скелетних м’язів (ВСМ, %) та саркопенічного індексу (СІ, кг/м2). Показники
ВСР отримували за допомогою апаратно-прогамного комплек-су «Кардіолаб» (ХАІ, Медика) шляхом реє-
страції 5-хвилинних проміжків 1-го відведення ЕКГ за загальноприйнятою методикою.
Результати досліджень. На першому етапі дослідження проведено крос-кореляційний аналіз залеж-
ності між індексом маси тіла (ІМТ), вмістом скелетних м’язів (ВСМ), показниками компонентного складу
тіла (СІ) та показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР) у групі дівчат і хлопчиків. Досліджено ко-
реляції між ІМТ та ВСР, де виявлені слабкі, статистично невірогідні зв’язки. Високі коефіцієнти кореляції
показали взаємозв’язок між показниками ВСР та вмістом скелетних м’язів у обох групах. На другому ета-
пі застосовано однофакторний регресійний аналіз, де виявлено, що показники ВСР значно визначають-
ся вмістом скелетних м’язів, особливо у дівчат. Отримані регресійні моделі вказують на високий вплив
ВСМ на показники ВСР, що може свідчити про важливість фізичної активності та м’язової маси для адап-
тації автономної нервової системи.
Висновки. У підлітків із надмірною масою тіла функціональна активність парасимпатичної ланки
АНС суттєво залежить від процентного вмісту скелетних м’язів. Із зростанням м’язової маси зростає
тонус парасимпатичної ланки і реципрокно пригнічується тонус симпатичної ланки АНС. Використан-
ня показника індексу маси тіла недоцільно застосовувати як діагностичний критерій імовірності ав-
тномних дисфункцій, оскільки він практично не корелює із показниками функціонального стану АНС
ні у дівчат, ні у хлопчиків.
Ключові слова: індекс маси тіла, варіабельність серцевого ритму, автономна нервова система, ске-
летні м’язи, регресійний аналіз, надмірна маса тіла.
