ОКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА У ХВОРИХ НА ЕКЗЕМУ
Анотація
Резюме. Вступ. До теперішнього часу екзема залишається широко розповсюдженим дерматозом з
нез’ясованою етіологією, мультифакторним патогенезом, який має хронічно-рецидивуючий перебіг, по-
ліморфізм клінічних проявів і якому притаманна нерізка рефрактерність до стандартизованих засобів
терапії. До пріоритетних чинників розвитку захворювання відносять нервово-психічні перенапруження,
розлади шлунково-кишкового тракту, імунної системи, ендокринну патологію. Однак недостатня увага
приділена вивченню ролі оксидантно-антиоксидантної системи в патогенезі дерматозу.
Мета дослідження. Оцінити деякі чинники оксидантно-антиоксидантної системи у хворих на екзему
залежно від клінічного перебігу дерматозу.
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 64 хворих на екзему (34 чоловіки і 30 жі-
нок), у віці від 18 до 47 років. Істинну екзему діагностовано у 19 пацієнтів, а мікробну – у 45. Групу конт-
ролю склали 20 здорових осіб, співставлених за статтю і віком. Розповсюджений патологічний процес
ідентифікований у 43 пацієнтів, а обмежений – у 21. У 23 хворих тривалість перебігу дерматозу не пере-
вищувала 6 міс., а у 41 – більше, ніж півроку. У досліджуваних пацієнтів визначали показники оксидант-
ної системи крові – вміст в еритроцитах малонового альдегіду, у сироватці крові – рівень молекул серед-
ньої маси та компонентів антиоксидантного захисту – вміст в еритроцитах відновленого глутатіону та
рівень у сироватці крові церулоплазміну.
Результати досліджень. У обстежених пацієнтів відбувається активація пероксидного окислення лі-
підних і білкових структур із розгортанням стану ендогенної інтоксикації, котра проявляється збільшен-
ням вмісту малонового альдегіду в еритроцитах і молекул середньої маси у сироватці крові. Цей процес
супроводжується пригніченням функціональної здатності антиоксидантної системи у вигляді зменшен-
ня рівнів відновленого глутатіону в еритроцитах і церулоплазміну у сироватці крові. Зазначений дисба-
ланс оксидантно-антиоксидантної системи має більш виразний характер при інфекційній формі екземи,
розповсюдженому перебігу дерматозу та тривалості патологічного процесу понад 6 міс.
Висновки. У хворих на екзему спостерігається активація пероксидного окислення ліпідів і білків з
формуванням стану екзогенної інтоксикації. У даних пацієнтів розгортається пригнічення функціональ-
ної здатності антиоксидантної системи, яке проявляється зменшенням рівнів відновленого глутатіону
в еритроцитах і церулоплазміну у сироватці крові. Дисбаланс оксидантно-антиоксидантного гомеоста-
зу у хворих на екзему слід враховувати при диференційованому виборі засобів терапевтичної корекції.
Ключові слова: екзема, малоновий альдегід, молекули середньої маси, відновлений глутатіон, це-
рулоплазмін.
