КЛІЩОВА СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ ТА ІМУННА ВІДПОВІДЬ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Анотація
Резюме. Вступ. За даними різних авторів, частота випадків алергічних захворювань, викликаних
кліщовою сенсибілізацією, коливається в межах 80–83%. Виявлено, що серед акарофауни житлових при-
міщень найбільш поширені представники трьох родин: Pyroglyphidae (дерматофагоїдні), Acaridae (ам-
барні), Glycyphagidae (гліцефагоїдні).
Швидкість та якість визначення видоспецифічності кліщів значно впливають на своєчасність та
правильність проведення діагностики та лікування дітей, розробку стратегії боротьби з кліщами та зни-
ження експозиції кліщових алергенів.
Мета дослідження. Вивчити стан різновидової кліщової сенсибілізації та імунної відповіді у дітей,
хворих на бронхіальну астму.
Матеріали та методи. Здійснено обстеження 86 дітей, що знаходилися на обліку в алерголога дитя-
чої поліклініки м. Ужгорода з діагнозом бронхіальна астма. Проаналізовано алергоанамнез, результати
скарифікаційних проб з домашнім пилом та різновидами кліщів. 20-ти пацієнтам проведено імунологіч-
не обстеження з визначенням загального IgE, рівня ЦІК, показників гуморальної та клітинної ланки іму-
нітету, імуноглобулінів – IgG, IgА, IgМ. У 11 помешканнях було проведено обстеження щодо забруднення
кліщами та визначено концентрацію гуаніну в зразках домашнього пилу.
Результати досліджень. Результати алергоанамнестичного опитування 56 дітей, хворих на бронхіаль-
ну астму й сенсибілізованих кліщами Dermatophagoides pteronyssinus (Dpt), показали, що 52 дітей (92,9%)
спали на старих матрацах, 18 хворих дітей (32,1%) спали на старих подушках, у 21 дитини (37,5%) біля ліж-
ка знаходилися настінні старі килими. Напади задухи виникали завжди в нічний час у 44 хворих (78,6%).
У деяких пацієнтів прослідковувалася чітка сезонність: у 33 дітей (58,9%) реєструвалося збільшен-
ня частоти загострень БА восени (жовтень, листопад); у 11 дітей (19,6%) – весною під час циклу віднов-
лення дозрівання кліщів (кінець березня-початок квітня).
При обстеженні проб домашнього пилу на гуанін із житла 11 дітей, хворих на БА, у всіх виявлена
вища за норму його концентрація, а у 6-и помешканнях (54,5%) перевищення норми було в декілька ра-
зів, і складали від 1 до 2,5 мг/г, що дорівнює десяткам тисяч зрілих пілогріфід у 1 г домашнього пилу, що
вказувало на значне забруднення квартир кліщами та їх фекалійними шариками.
За результатами скарифікаційних проб із домашнім пилом і кліщовими алергенами сенсибілізацію до
домашнього пилу виявлено в 66 дітей (76,7%), до кліщів Dermatophagoides pteronyssinus (Dtp) – у 56 ді-
тей (65,1%), до кліщів Acarus siro (As-амбарних) – у 26 дітей (30,2%), а до кліщів Dermatophagoides farinaе
(Dtf) – у 20 дітей (23,3%). Самостійна сенсибілізація до кліщів Dtp із відсутньою сенсибілізацією до домаш-
нього пилу була у 20 дітей (23,3%). Ізольованої сенсибілізації тільки до кліщів As або Dtf нами не виявлено.
У дітей, хворих на ПБАЛП з кліщовою моносенсибілізацією, імунологічне дослідження показало, що
рівень IgE був вищим за норму тільки у 5-ти дітей (25%), гуморальна та клітинна ланка імунітету не
порушувалася та залишалася в межах норми, тоді як рівень ЦІК був значно вищим за норму у 18 дітей
(90%), що вказує на переважне значення імунокомплексного механізму виникнення кліщової ПБАЛП.
Висновки. Провідне місце у кліщовій сенсибілізації та формуванні БА у дітей м. Ужгорода займають
дерматофагоїдні кліщі Dtp – 65,1%, друге місце посідають амбарні кліщі As – 30,2%, а третє – дерматофа-
гоїди Dtf – 23,3%.
Амбарні кліщі As (30,2%) можуть суттєво впливати на формування кліщової БА, що потребує
обов’язкового їх введення в перелік алергенів для скарифікаційної або прік-тестової алергодіагностики.
Встановлені характерні ознаки кліщової бронхіальної астми – осіння сезонність, нічний характер на-
падів та виражений ефект елімінації – дозволяють вчасно запідозрити сенсибілізацію до кліщових алер-
генів і вчасно провести алергодіагностику. Відсутність порушення показників клітинної та гуморальної ланки імунітету, а також підвищення
рівня ЦІК дозволяють стверджувати, що імунокомплексний механізм має переважне значення в виник-
ненні кліщової бронхіальної астми.
Ключові слова: діти, бронхіальна астма, кліщова сенсибілізація, особливості перебігу, імунна відпо-
відь, забруднення житла кліщами.
