ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ПОЄДНАНИЙ ІЗ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ
Анотація
Резюме. Вступ. Часто перебіг хронічного гепатиту С (ХГС) ускладнюється наявністю поза-
печінкових проявів та одночасних супутніх хвороб шлунково-кишкового тракту, одним із яких є
хронічний панкреатит (ХП). Проте генез ушкоджень підшлункової залози при ХГС не є до кінця ви-
вченим.
Мета дослідження. Порівняти показники цитокінового профілю у хворих на ХГС та ХГС ,поєднаний
з ХП із різним рівнем вірусного навантаження, ступеня фіброзу печінки та фекальної еластази-1.
Матеріали та методи. У дослідження включені 148 хворих, які були розділені на 3 групи: 1 гр. –
48 хворих на ХГС, 2 гр. – 28 хворих на ХП та 3 група – 72 хворих на ХГС+ХП. Контрольну групу скла-
ли 20 практично здорових осіб. У свою чергу, пацієнти 3 групи були розділені на 3а групу (n=52) –
хворі на ХГС+ХП із зовнішньосекреторною (ЗС) недостатністю підшлункової залози (НПЗ) та 3б гру-
пу (n=20) – хворі на ХГС+ХП зі збереженою ЗС функцією ПЗ. Хворі були віком від 18 до 70 років та на-
дали свою згоду на участь у дослідженні. ЗС функцію ПЗ оцінювали за результатами панкреатичної
фекальної еластази-1 (ФЕ-1). Ступінь фіброзу печінки визначали за допомогою неінвазивного ме-
тоду діагностики – ФіброМакс. ІЛ-6, ІЛ-4, ІЛ-10, фактор некрозу пухлин-α (ФНП-α), неоптерин у
сироватці крові та ФЕ-1 в калі визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА). Аналіз і обробка
результатів обстеження хворих здійснювалися за допомогою комп’ютерної програми Jamovi 2.3.21,
Microsoft Excel, Statistics for Windows v.7.0 (StatSoft Inc, США) з використанням параметричних і непа-
раметричних методів оцінки отриманих результатів. Різницю вважали статистично значущою при
p<0,05.
Результати досліджень. При аналізі отриманих результатів у всіх груп хворих були виявлені до-
стовірно вищі рівні ІЛ-6, неоптерину, ФНП-а та знижені ІЛ-4 та ІЛ-10 порівняно з контрольною гру-
пою (p<0,001). Зокрема, у хворих 3-ої групи (ХГС+ХП), порівняно з хворими на ХГС без ХП та хвори-
ми на ХП встановлено у 1,75 та 1,5 разу вищі рівні ІЛ-6, в 2 і 1,9 разу – неоптерину та в 1,25 разу ниж-
чі рівні протизапального ІЛ-10 порівняно з 1 і 2 групою (p<0,001). Статистично значимої різниці між
рівнями ФНП-а та ІЛ-4 у хворих усіх груп не було виявлено.
У хворих на ХГС+ХП з ранніми стадіями фіброзу (F0-1 та F1-2) визначалися вищі середні рівні
ІЛ-6 та неоптерину, ніж у хворих з глибшими стадіями фіброзу. Було встановлено, що рівні ІЛ-6 та не-
оптерину позитивно корелюють із рівнем вірусного навантаження (r=0,869, p<0,001) та вираженістю
некрозапального процесу в печінці за рівнями АЛТ (r=0,68, p<0,001). Виявлено негативну кореляцію
між рівнями ІЛ-6, неоптерину та рівнем ФЕ-1 (r=-0,649, p<0,001). Середнє значення вірусного на-
вантаження у хворих на ХГС+ХП із ЗСНПЗ було у 1,5 разу вище, ніж у хворих на ХГС+ХП зі збере-
женою зовнішньосекреторною функцією ПЗ (6,6±2,3*105 МО/мл проти 4,5±2,2*103 МО/мл). Середні
рівні ФЕ-1 були у 2,9 разу нижчими в групі 3а, ніж у групі 3б (143±41,5 мкг/г проти 416±68,3 мкг/г)
(p<0,001).
При порівнянні хворих 3а і 3б груп встановлено, що у хворих на ХГС+ХП із ЗСНПЗ виявлено вищі
середні рівні прозапальних цитокінів ІЛ-6: 28,7±5,16 пг/мл проти 22,9±5,58 пг/мл у хворих ХГС+ХП
без ЗСНПЗ (p<0,001); неоптерину – 34,73±7,44 пг/мл проти 28,6±6,24 пг/мл (p=0,005) та нижчі зна-
чення протизапальних цитокінів: ІЛ-4 – 4,34±1,7 пг/мл проти 5,63±1,69 пг/мл (p=0,006) та ІЛ-10 –
6,2±1,95 пг/мл проти 8,63±1,98 пг/мл (p<0,001). Натомість не було виявлено статистично значимої
різниці в рівнях ФНП-α у цих хворих.
Висновки. У хворих на ХГС із супутнім ХП при наявності ЗСНПЗ встановлено більш виразний
цитокіновий дисбаланс, ніж у хворих із збереженою зовнішньосекреторною функцією ПЗ, за раху-
нок високих рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-6 і неоптерину, що залежить від активності запально-
го процесу в печінці та рівня вірусного навантаження.
Виявлено негативну кореляцію між рівнями ІЛ-6, неоптерину, високим вірусним навантаженням та
рівнем ФЕ-1, що підтверджує вплив реплікативної активності ВГС та запалення на зовнішньосекреторну
функцію ПЗ.
Ключові слова: хронічний гепатит С, хронічний панкреатит, цитокіни, фекальна еластаза-1, запа-
лення, фіброз, зовнішньосекреторна функція підшлункової залози.
