РОЛЬ РЕСПІРАТОРНОГО МІКРОБІОМУ ПРИ ЗАПАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
Анотація
Резюме. Вступ. Патогенетичні особливості гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) пов’язані з клініч-
ною презентацією обумовленою респіраторним мікробіомом верхніх дихальних шляхів. ГРІ, переважно
верхніх дихальних шляхів, особливо часто зустрічається у дітей дошкільного віку [1].
Мета дослідження. Вивчити та проаналізувати мікробіом назофаренгіальної зони при ГРІ та його
роль при патології верхніх дихальних шляхів.
Матеріали та методи. Було проведено обстеження 112 хворих дітей (10-14р.р.) на гострі захворю-
вання верхніх дихальних шляхів (ГРІ), які знаходилися на лікуванні в КНП «Ужгородська міська дитяча
клінічна лікарня». Група контролю складала 25 здорових дітей ідентичних за віком та параметрами об-
стеження. Мікробіологічне дослідження включало виділення збудників патологічного процесу, іденти-
фікацію за морфологічними, культуральними і біохімічними властивостями на основі проведення аналі-
зів змивів з носоглотки.
Результати досліджень. Виділено 114 штамів умовно-патогенних мікроорганізмів, із них 33 шта-
мів (29,0%) грампозитивних бактерій (Streptococcus pyogenеs, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis)
та 81 штамів (71,0%) грамнегативних бактерій (Klebsiela pneumoninae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia
coli). Біоматеріал включав вявлення групи ферментів, таких як цукраза (n-69), мальтаза (n-87),
лактопероксидази (n-89). Отриманий рівень глюкози у аналізі дітей (n-84) свідчить про функціональ-
ність системи деструктуризації та утворення моносахаридів. Наявність спиртів – сорбітолу (шестиа-
томний спирт, n-102), маніту (шестиатомний спирт, n-84), ксиліту (п’ятитомний спирт, n-86) свідчить
про можливості дезінтоксикації дитячим організмом. Також були виявлені фактори інтоксикаційного
плану: ацетон (n-105), який свідчить про надмірну реплікацію бактерій у ротовій порожнині Іденти-
фікація індолу у 72 випадках вказує впливи у регуляції різних аспектів фізіології бактерій рівень віру-
лентності.
Висновки. Найчастіші виявлення мікроорганізмів Escherichia coli (37,0%). Біоматеріал включав групи
ферментів таких як - цукраза (n-69), мальтаза (n-87), лактопероксидази (n-89). Найвищий рівень у наших
дослідженнях визначався лактопероксидази.
Ідентифіковано негативні кореляційні взаємозв’язки Staphylococcus aureus із рівнями ферменту
lactoperoxidase (r =-0,20, р=0,04) та Acetone (r =-0,21,р=0,03).
Ключові слова: гострі респіраторні інфекції, назофарінгеальна зона, мікробіологічне та біохімічне
дослідження біоматеріалу, респіраторний мікробіом, мікроорганізми, діти.
