КОМОРБІДНІСТЬ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ЦЕЛІАКІЇ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)
Анотація
Резюме. Вступ. Широке поширення дієт, що містять глютен, швидко призвело до різкого зростання
поширеності целіакії (Ц). Бронхіальна астма (БА) посідає провідне місце в структурі алергічної і респіра-
торної патології і згідно з останніми даними ВООЗ діагностується у 235-300 мільйонів мешканців плане-
ти. Враховуючи високу поширеність БА, можна припустити часте поєднання цих двох захворювань у од-
ного пацієнта.
Мета дослідження – ознайомити спеціалістів-практиків із проблематикою діагностики та лікування
поєднаного перебігу целіакії у пацієнтки з діагнозом бронхіальної астми.
Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок спостереження за особливостями перебігу це-
ліакії, та її впливу на перебіг БА. Дослідження передбачало аналіз даних амбулаторної карти, результа-
тів клінічних і лабораторно-інструментальних обстежень, зокрема рентгенографія органів грудної кліт-
ки, спірографії, УЗД ОЧП. Спостереження за хворою, діагностику та лікування здійснили на клінічній базі
ЗОКЛ ім. А. Новака.
Результати досліджень. Під час клінічного дослідження випадку виявлено взаємообтяжуючий
вплив целіакії на клінічний перебіг бронхіальної астми. Встановлено, що Ц є діагностичною проблемою,
яка відображає системний характер захворювання, оскільки має поліморфну клінічну картину, що зу-
мовлює ширший діагностичний пошук у ситуаціях із тривало неуточненою патологією бронхо-легеневої
системи. З 2-х річного віку хвора відмічала задишку при фізичному навантаженні з тенденцією до про-
гресування та епізодами свистячого дихання на висоті кашлю, що зумовлювало неодноразові стаціонар-
ні лікування та верифіковано діагноз БА (у 2007 році). Верифікація діагнозу целіакії у 2017 році, після
ряду лабораторних обстежень, а саме визначення в крові рівня тканинної трансглутамінази – а/т ІgG
ЕМА та IgA ЕМА. З моменту встановлення діагнозу БА хвора отримувала сальбутамол, фліксотид та від-
мічала періодичне покращення стану. Протягом останніх 6 років при дотриманні безглютенової дієти на-
пади бронхіальної астми турбують рідше. У зв’язку з покращенням стану останній рік бронходилятато-
ри застосовувала тільки за потребою, яка виникала при порушенні дієти. Госпіталізація внаслідок погір-
шення стану у зв’язку з недотриманням безглютенової дієти.
Висновки. Встановлено, що целіакія спричиняє обтяжливий вплив на клінічний перебіг БА. Діагнос-
тичний алгоритм тривало неуточненої патології бронхо-легеневої системи має передбачати виключен-
ня чи підтвердження целіакії. Дотримання безглютенової дієти веде до зменшення числа нападів брон-
хіальної астми.
Ключові слова: целіакія, бронхіальна астма, обтяжуючий вплив, безглютенова дієта.
