ЗМІНИ КИСЛОТОУТВОРЮЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ ЗОНИ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ
Анотація
Резюме. Вступ. Через втрату скорочувальної функції жовчного міхура порушується гастродуоде-
нальна моторика у хворих після холецистектомії (ХЕ), розвивається дуоденостаз і дискоординація га-
стродуоденального моторного комплексу із формуванням гастроезофагеального (ГЕР), дуоденогра-
стрального (ДГР) і навіть дуоденогастроезофагеального рефлюксу.
Мета дослідження – вивчити особливості добового рН-моніторингу стравоходу залежно від клініч-
ного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у хворих після ХЕ.
Матеріали та методи. Обстежено 88 хворих після ХЕ та ГЕРХ, яких розподілено на дві групи: в І гру-
пу увійшло 54 хворих зі стравохідними проявами ГЕРХ, а ІІ групу склали 34 пацієнти з атиповими клініч-
ними проявами ГЕРХ. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, визначен-
ня гелікобактерної (НР) інфекція, фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) та добовий рН-моніторинг
стравоходу.
Результати досліджень. У хворих після ХЕ ГЕРХ часто проявляється позастравохідною симптомати-
кою (у 38,6 % обстежених). Також діагностовано високу частоту НР-інфекцію, особливо серед хворих піс-
ля ХЕ з стравохідними ознаками ГЕРХ. ФЕГДС дало змогу встановити, що у хворих після ХЕ ГЕРХ частіше
проявляється ступенем ураження слизової оболонки стравоходу, що відповідає LA-B LA-C. При цьому, ДГР,
що визначається у переважної більшості хворих, залежить від положення тіла пацієнтів та вплива на по-
казники добового рН-моніторингу стравоходу.
Висновки. У хворих після ХЕ ГЕРХ часто проявляється атиповою позастравохідною симптомати-
кою (у 38,6 % обстежених). У хворих після ХЕ встановлено високу частоту інфікування H.pylori, осо-
бливо серед пацієнтів із типовою клінічною симптоматикою ГЕРХ (81,5 %). При ФЕГДС у хворих І
групи ГЕРХ частіше проявляється рефлюкс-езофагітом (РЕ), що відповідає ступеню важності LA–B
(40,8% обстежених хворих), тоді як у обстежених ІІ групи достовірно частіше діагностовано важ-
кість РЕ LA–С (у 47,1 % хворих – р<0,05). У хворих після ХЕ зі стравохідною формою ГЕРХ при добо-
вому рН-моніторингу час з рН<4 у стравоході частіше визначається у пацієнтів стоячи, тоді як у хво-
рих з позастравохідною формою ГЕРХ – в лежачому положенні. При цьому, у хворих ІІ групи показ-
ник рН<4 у стравоході при горизонтальному положенні тіла корелює із вираженістью ДГР (r=0,92;
р<0,01).
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; холецистектомія; кислотоутворююча
функція гастроезофагеальної зони; Helicobacter pylori.
