МЕТАБОЛІЧНА АКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ КОЛАГЕНОУТВОРЕННЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ

Анотація

Резюме. Вступ. У сучасних умовах дослідження обмінних процесів сполучної тканини набули по-
дальшого розвитку. Зокрема, питання ремодуляції бронхів у випадку тяжкого або резистентного до
терапії перебігу бронхіальної астми (БА) та хронічного бронхіту (ХБ). У основі патоморфологічних змін –
дез організація обміну сполучної тканини. За умови хронічного процесу кількість колагенових воло кон
збільшується та мають неоднорідну структуру. У нормі загальна маса колагену збільшується із зростан-
ням дитини. Саме тому так важливо враховувати вікові особливості метаболічних процесів в сполучній
тканині. Здебільшого для цього використовують окремі лабораторні маркери (оксипролін, глікозамін-
глікани, сіалові кислоти). Зважаючи на особливості дитячого віку, прискорені темпи метаболізму і до-
бру репаративну здатність існує підвищений інтерес до вивчення цих механізмів при патології. Нашу
увагу привернули дві клінічні ситуації: БА, при якій превалює алергічний тип запалення, та ХБ, при яко-
му запалення ініційоване інфекційними чинниками. В обох випадках показники периферичної крові
залишаються неінформативними і не відображають глибину запалення.
Мета дослідження. Встановити інформативність додаткових маркерів метаболічної активності
сполучної тканини при загостренні ХБ та БА у дітей.
Матеріали та методи. Обстежено 451 дитину віком від 3 до 14 років, серед них: 91 хворий із ХБ і
320 пацієнтів із БА (алергічна форма встановлена у 230 (71,87%) та у 90 (28,13%) – неалергічна). Групу
контролю склали 40 пацієнтів аналогічного віку, в яких не було соматичної патології та відхилень у за-
гально клінічних обстеженнях. З метою оцінки стану обмінних процесів сполучної тканини визначали в
крові рівень сіалових кислот і вільного оксипроліну.
Результати досліджень. Проаналізувавши рівень сіалових кислот у крові при загостренні ХБ і БА ви-
явили, що він не мав істотної відмінності від значень контролю та не залежав від віку хворого. Результати
дослідження рівня оксипроліну в крові встановили, що загострення БА та ХБ супроводжується достовірним
його зростанням. При цьому максимально високі значення встановлені у дітей із ХБ ( 49,27±1,94 ммоль/л,
р<0,001) та неалергічною формою БА (48,22±1,74 ммоль/л, р<0,001). Поглиблений аналіз із врахуванням
вікових параметрів дав підстави виділити закономірність прогресуючого зростання рівня оксипроліну в
крові в такій послідовності: серед хворих, молодших 6 років: БА алергічна → БА неалергічна; у старших
6 років: БА алергічна → ХБ. Звертає увагу і те, що синтез/розпад оксипроліну динамічно зростає з віком.
Максимально високий рівень оксипроліну у пацієнтів із ХБ та неалергічною БА свідчить на користь того,
що не лише в умовах хронічної гіпоксії, але й під впливом інфекційних чинників спостерігаються суттєві
зрушення метаболічних процесів у сполучній тканині внаслідок тривалого запального процесу.
Висновки. 1. Діагностовані зміни обміну сполучнотканинних елементів при хронічному бронхіті та
бронхіальній астмі свідчать про втягнення сполучної тканини в патологічний процес, що обумовлюють
особливості клінічного перебігу.
2. Глибина дисметаболічних порушень при хронічних захворюваннях дихальної системи залежить
від тяжкості перебігу основного захворювання та наявних супутніх вогнищ інфекції.
3. Зважаючи на високу чутливість методу визначення вмісту оксипроліну в крові, можна використо-
вувати його як допоміжний маркер активності запального процесу.
Ключові слова: оксипролін, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, діти.