ВИКОРИСТАННЯ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦИРОЗОМ ПЕЧІНКИ

Автор(и)

  • А. Д. Сіткар
  • Л. М. Ростока
  • Я. Ю. Бурмістрова
  • К. Ю. Максименко
  • А. А. Краснова

Анотація

Резюме. Вступ. Цироз печінки (ЦП) є важливою медико-соціальною проблемою, актуальність якої
зумовлена високою розповсюдженістю даної патології, виникненням тяжких ускладнень і летальністю.
Під час ведення пацієнтів із ЦП проводять безліч лабораторних досліджень. Незважаючи на частоту їх
проведення, оцінка перебігу даного захворювання завжди потребує комплексного підходу, чіткої інтер-
претації отриманих даних та оцінки їх співвідношення з клінічною симптоматикою.
Мета дослідження. Оцінити структуру взаємозв’язків лабораторних показників крові у пацієнтів із
ЦП за допомогою факторного аналізу та порівняти отримані інтегральні змінні з клініко-лабораторними
синдромами, які супроводжують дану патологію.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів гастроентеро-
логічного відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака із діагнозом цироз печінки
(n=50, частка чоловіків – 46%, жінок – 54%, середній вік – 51,29,5 року). Статистичний аналіз було вико-
нано за допомогою програми IBM SPSS Statistics 23 з використанням факторного аналізу методом голо-
вних компонент з подальшою варимакс-ротацією факторних осей. Для його проведення в первинну ко-
реляційну матрицю було включено такі лабораторні показники: швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ),
гемоглобін (Hb), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, активований час рекальцифікації (АЧР), протром-
біновий час плазми (ПЧП), протромбіновий індекс (ПІ), фібриноген, гематокрит (Ht), білірубін загаль-
ний, білірубін прямий, аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ), лужна фосфа-
таза (ЛФ), гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ), тригліцериди, холестерин, сечовина, креатинін, сечова кис-
лота, білок загальний, альбумін.
Результати досліджень. Портальна гіпертензія була наявна у 100%, пацієнтів, асцит мали 56%, ва-
рикозне розширення вен стравоходу (ВРВС) – 68%, кровотечу з ВРВС – 18%. На підставі кореляційної ма-
триці методом «каменистого осипу» виділено 6 факторів, які обумовлюють 77,7% загальної дисперсії
досліджуваних показників. Отримані фактори (компоненти, факторні комплекси) є новими незалежни-
ми величинами, що об’єднують в собі показники, які тісно корелюють та відповідають типовим клініко-
лабораторним синдромам, що є складовими ЦП. Із 23 вихідних лабораторних показників виділено 6 фак-
торів (компонент, комплексів показників), які компактно відображають інформацію про рівень їх скла-
дових. Результати факторного аналізу показали, що структура взаємозв’язків досліджуваних лаборатор-
них показників є патогенетично обґрунтованою.
Висновки. Встановлено можливість використання факторного аналізу для оцінки структури взає-
мозв’язків між лабораторними показниками та клінічними синдромами у хворих на цироз печінки. Отри-
мані результати свідчать про доцільність його застосування не тільки у пацієнтів із цирозом печінки, але
й у коморбідних пацієнтів.
Ключові слова: цироз печінки, лабораторні показники, факторний аналіз.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-17