ГЕНЕТИЧНО-ДЕТЕРМІНОВАНІ МЕХАНІЗМИ ЗАПАЛЕННЯ У ДІТЕЙ ІЗ БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ
Анотація
Резюме. Вступ. Бронхіальна астма (БА) уже впродовж тривалого часу залишається поширеною алер-
гічною патологією, яка в сучасних умовах характеризується високою поширеністю, раннім клінічним де-
бютом у дитячому віці, а також коморбідністю. БА розглядається як мультифакторіальне захворювання,
при якому генетична компонента є однією з провідних. Серед широкого кола генів-кандидатів нашу ува-
гу привернули ті, які кодують саме активність запалення – фактор некрозу пухлин (TNF-α), що має функ-
ції регулятора імунної та запальної реакції; здійснює імуномодулюючу, цитотоксичну, протиза пальну
дію.
Мета дослідження. Дослідити поліморфізм гена TNF- 308 G/A, рівень сироваткового TNFα та їх зна-
чення у тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей.
Матеріали та методи. Обстежено 111 дітей шкільного віку, серед яких: 101 дитина зі встановле-
ним діагнозом БА та 10 – контрольної групи. Для визначення поліморфних варіантів гена TNF α (G308A)
rs1800629 використовували модифіковані протоколи з олігонуклеотидними праймерами із застосуван-
ням методу ПЛР та наступним аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів. Визначення
вмісту TNFα в сироватці крові хворих проводилось методом імуноферментного аналізу.
Результати досліджень. За результатами даної роботи алергеніндукований та змішаний феноти-
пи БА найчастіше дебютували в ранньому дитячому віці (відповідно: 44,90 %; 52,17 %), дещо рідше –
в дошкільному (відповідно: 23,53 %; 43,48 %). При алергеніндукованому фенотипі рівень TNFα в сиро-
ватці крові в переважній більшості хворих (67,35 %) був нормальний, лише в третини пацієнтів вста-
новлені підвищені показники (4,08±0,37) пг/мл, Р<0,05. Серед хворих із вірусіндукованим феноти-
пом cпостерігалась найвища активність TNFα, зокрема у 68,75 % випадків був підвищений рівень до
(4,27±0,56) пг/мл, Р<0,05.
Аналіз заміни G308A гена TNFα у дітей із БА залежно від даних спадкового анамнезу, встановив,
що незалежно від фенотипових особливостей і обтяженого спадкового анамнезу, переважав гомозигот-
ний GG варіант. Встановили достовірне переважання генотипу GG (χ2=4,05, OR=8,57 95%CI (1,00-73,58),
p=0,048) серед осіб із контрольованим перебігом, у разі неконтрольованого та частково контрольовано-
го перебігу БА зростає частка генотипів GA (відповідно: 21,74 % і 41,03 %).
Висновки. 1. Активність синтезу сироваткового TNFα у дітей із БА є неоднорідною залежно від тяж-
кості перебігу та рівня контролю. Встановлений фізіологічний вміст TNFα у сироватці крові дітей із за-
гостренням БА, не залежно від тяжкості перебігу, мотивують потребу посилення складу базисної терапії,
що забезпечить добрий контроль за перебігом.
2. Молекулярно-генетичне дослідження із визначення генотипу G308A гена TNFα та діагностова ний
гомозиготний варіант GG у дітей може слугувати прогностичним критерієм щодо досягнення контро лю
над перебігом БА. Водночас, присутність варіанту GA або АA гена TNFα потребує динамічного відстежен-
ня ефективності базисної терапії та своєчасного її перегляду.
Ключові слова: бронхіальна астма, діти, запалення, фактор некрозу пухлин, поліморфізм генів.
