ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ НЕДОНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ
Анотація
Резюме. Вступ. Одним з патогенетичних механізмів виникнення передчасної пологової діяльності
у вагітних з недиференційованою дисплазією сполучної тканини є як підвищена активність матки, так і
неповноцінність структурних елементів сполучної тканини нижнього сегменту матки. Значущим сприя-
ючим фактором передчасних пологів є істміко-цервікальна недостатність як одна із форм дисплазії спо-
лучної тканини. Вивчення спонтанної активності матки в антенатальному періоді у вагітних з істміко-
цервікальною недостатністю, асоційовану з недиференційованою дисплазією сполучної тканини дає
можливість проводити корегуючу терапію з ранніх термінів гестації.
Мета дослідження. Провести оцінку та аналіз якісних і кількісних показників скоротливої активнос-
ті матки у вагітних з істміко-цервікальною недостатністю (ІЦН), яка асоційована з недиференційова-
ною дисплазією сполучної тканини (НДСТ).
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 150 вагітних. До першої групи зара-
ховано 50 пацієнток з ІЦН і фенотипічними маркерами НДСТ. Другу групу склали 50 осіб з ІЦН і відсутніс-
тю фенотопічних маркерів НДСТ. До контрольної групи увійшли 50 здорових вагітних.
Результати досліджень. Ультразвукові дослідження показали, що ехогенність тканин шийки і пере-
шийкута тіла матки майже однакової ехогенності або дещо знижена. У даних випадках переважали про-
цеси дистракції і розтягування істмічної частини матки, про що свідчить зменшення довжини шийки
матки та товщини нижнього сегменту матки на висоті маткового циклу до 5,4±0,3 мм проти 6,5±0,4 мм
в контрольній групі (p<0.05). Також спостерігалося збільшення діаметра внутрішнього вічка в 1,4 разу
та зміна форми. У 32% внутрішнє вічко мало U-подібну форму, 32% V-подібну. Зростала також вираз-
ність істміко-цервікальної недостатності за шкалою Штембер (8,2±0,3 бала). У більшості випадках про-
стежувалася патологічна активність матки у вигляді дискоординованих маткових циклів різного ступе-
ня дискоординації (ДМЦ-I, ДМЦ-II) або комплексів дискоординованих скорочень (КДС-I) матки (відповід-
но 4,2±0,5 за 10 хв., 5,2±0,7 за 10 хв., проти 2,4±0,1 за 10 хв., у групі контролю, p<0,05).
На кардіотокограмі простежувалося зменшення амплітуди миттєвих осциляцій до 3,6±0,4 уд/хв. та
частоти до 3,4±0,3 уд/хв. При цьому монотонність ритму становила 66,5% запису. Показник STV був у ді-
апазоні 3,5-4 с, що вказує на стадію ацидемії і розвиток дистресу.
Висновки. Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновок, що одним із провідних
факторів ІЦН є НДСТ. Саме тому є доцільним виявлення у вагітних (до 12 тижнів гестації) фенотипічних
маркерів НДСТ з метою проведення преконцепційних профілаткично-терапевтичних заходів із поперед-
женням передчасних пологів.
Ключові слова: передчасні пологи, недиферинційована дисплазія сполучної тканини, істміко-
цервікальна недостатність, цервикальний серкляж.
