ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ БУВЕРЕ

Анотація

Резюме. Вступ. Одним із ускладнень біліодигестивних нориць у пацієнтів із жовчнокам’яною
хворобою є синдром Бувере (СБ) – гостра кишкова непрохідність, викликана обтурацією конкрементом просвіту шлунка, тонкої або товстої кишки. Частота, з якою трапляється СБ, становить близько
0,25–6%. Мета дослідження. Для покращення результатів лікування синдрому Бувере провести порівняльний аналіз результатів діагностики і лікування пацієнтів з цією патологією. Матеріали та методи. Гостру обтураційну жовчнокам’яну кишкову непрохідність діагностовано у 10 (4,7 %) хворих із
212 пацієнтів із внутрішніми біларними норицями, пролікованих у хірургічній клініці Закарпатської
обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака за 20 років. Результати досліджень. Усім пацієнтам із
гострою кишковою непрохідністю під час операції виконували ретельну ревізію і пальпацію усіх відділів шлунково-кишкового тракту на предмет конкрементів, що обтурують просвіт. Хірургічне лікування синдрому Бувере включало декілька етапів. Перший етап – відновлення прохідності травного тракту, для чого виконували гастродуоденотомію з видаленням конкременту або ентеротомію з
видаленням конкременту і зашиванням стінки кишки в поперечному напрямку по відношенню до її
осі. Другим етапом ліквідовували біліодигестивну норицю. Двом пацієнтам при товстокишковій непрохідності після відновлення пасажу травного тракту в зв’язку з візуальними ознаками гострого холециститу виконали симультанну холецистектомію (третій етап) із зашиванням норицевого отвору
товстої кишки.
Висновки. Гостра обтураційна жовчнокам’яна кишкова непрохідність діагностована у 4 % хворих зі
спонтанними біліарними норицями. Тільки пілородуоденальну непрохідність можливо діагностувати у
100% випадків при гастродуоденоскопії. Рентгенгенологічними показниками товстокишкової та нижньої тонкокишкової обтураційної непрохідності є відповідіні їм рівні рідини в просвіті кишки. При хірургічному лікуванні жовчнокам’яної обтураційної кишкової непрохідності основними завданнями хірурга
є відновлення пасажу по кишці та ліквідація спонтанної нориці для профілактики холангіту. Холецистектомія при обтураційній непрохідності виконується тільки за наявності гострого холециститу, або конкрементів у жовчному міхурі.