СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ КОМПОНЕНТНОЇ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ДІАГОСТИКИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ТА ХАРЧОВУ АЛЕРГІЮ

Анотація

Резюме. Вступ. На сьогодні алергія належить до найбільш поширених патологічних станів у дітей.
У сучасних умовах важливе медико-соціальне значення в педіатрії має харчова алергія (ХА), що зумовлено значною її розповсюдженістю, різноманітністю і тяжкістю клінічних проявів. У зв’язку з труднощами
діагностики і лікування та тяжкими наслідками найбільш гострою проблемою в педіатрії є бронхіальна
астма (БА), поєднана з харчовою алергією
Мета дослідження. Вивчення можливості застосування молекулярної алергодіагностики при харчовій алергії у дітей з бронхіальною астмою.
Матеріали та методи. На етапі ретроспективного дослідження у 120 дітей, хворих на бронхіальну астму, проведено оцінку характеру харчування та частоти проявів харчової алергії в ранньому віці. На
проспективному етапі дослідження у 94 дітей, хворих на персистуючу бронхіальну астму легкого та середнього ступеня тяжкості з ознаками полісенсибілізації в анамнезі, проведено компонентну алергодіагностику для виявлення in vitro специфічних sIgE-антитіл до молекулярних компонентів алергенів на апараті IMMUNOCAP 100 Є (Phadia AB, Sweden).
Результати досліджень. За даними ретроспективного дослідження встановлена висока частота раннього штучного вигодовування у дітей із бронхіальною астмою (у 56,7 %). У 56,3% в перші місяці і роки
життя були прояви харчової алергії, у 61,4% – симптоми атопічного дерматиту. Відмічено раннє введення в раціон (до 6-місячного віку) немодифікованого коров’ячого молока у 50,6 % дітей із бронхіальною
астмою. За Phadiatop-тестом методом IMMUNOCAP у 70,6 % дітей із бронхіальною астмою встановлено
високий і дуже високий рівень sIgE-антитіл до суміші найпоширеніших інгаляційних алергенів і лише
29,4 % дітей мали низький та помірний рівні. Серед інгаляційних рекомбінантних алергенів пилку колоскових та лугових трав найчастіше визначались алергени rPhl p 1 та Phl p 5, які мають високу перехресну
реактивність як між собою, так і з продуктами харчування рослинного походження.
Висновки. Майбутнє алергології належить компонентній алерогодіагностиці, яка дозволяє визначити профіль сенсибілізації дитини з алергією на молекулярному рівні, прогнозувати ургентні алергічні
реакції, максимально індивідуалізувати лікування, провести правильний відбір для алергенспецифічної імунотерапії. Компонентна алергодіагностика сприяє вчасному встановленню харчової сенсибілізації, уточненню клінічних аспектів перехресної реактивності, розробці елімінаційних заходів та індивідуальних дієтичних програм..