ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ З АЛЕРГІЧНИМИ ХВОРОБАМИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
Анотація
Резюме. Вступ. Поширеність алергічних захворювань у дітей вимагає професійної обізнаності від лікарів первинної ланки, координації роботи з лікарем-алергологом. В умовах пандемії COVID-19 важливо
чітко контролювати ефективність базисної терапії, виваженість терапії загострення бронхіальної астми.
Головною метою в лікуванні є досягнути належного контролю над перебігом астми та забезпечити добру якість життя дитини. Попри це існує потреба дотримуватися соціальної дистанції, протиепідемічних
заходів, що мотивує запровадження нових форм роботи в медицині. Набуває першочергового значення
застосування сучасних засобів комунікації, що допоможе спостерігати за ходом лікування, вчасно робити
певні корективи. Водночас слід чітко дотримуватися рекомендацій щодо госпіталізації, проведення додаткових методів обстеження.
Мета дослідження. Збір та аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури щодо підходів до діагностики, консультування дітей з алергічною патологією в умовах пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. Проведений анамнестичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури, що
висвітлює підходи до ведення і спостереження за хворими з бронхіальною астмою та алергічним риносинуситом в умовах карантинних обмежень COVID-19.
Результати досліджень. У відповідності до діючих нормативних документів МОЗ України, рекомендацій експертів GINA основною метою в лікуванні алергічної патології є досягнення контролю. Особливу увагу необхідно звернути на наявність письмового плану лікувальних дій для дитини з БА. Це відіграє важливу роль у подальшому моніторуванні ефективності лікування та полегшить комунікацію з лікарем. Рекомендується відмовитися від «кроку вниз» в базисній терапії астми; виняток можуть складати випадки, коли це має очевидні переваги. Пацієнтам, які потребують не екстреного огляду лікаря, варто відтермінувати консультації з оглядом та попросити батьків звернутися до медичного закладу тоді,
коли будуть зняті карантинні обмеження. Слід уникати (відтермінувати) оториноларингологічного обстеження, включаючи пряме дослідження носа та горла, назальну ендоскопію, оскільки є повідомлення
про те, що вказані процедури можуть сприяти зараженню коронавірусом; бажано відкласти шкірне алерготестування з інгаляційними алергенами. Більшість експертів професійних організацій світу поділяють
думку про те, що небулізація не є «аерозоль-вірусгенеруючою» процедурою, а тому застосування небулайзерних інгаляцій в терапії астми є рекомендованим.
Висновки. 1. У веденні хворих із бронхіальною астмою в умовах пандемії COVID-19 доцільно дотримуватися соціального дистанціювання та інших запобіжних заходів. Активно здійснювати консультування
пацієнтів, застосовуючи сучасні засоби комунікації та попереджати батьків про можливі симптоми тривоги. 2. Під час проведення базисної терапії слід враховувати рівень контролю бронхіальної астми у дітей; особливості карантинних обмежень, а при їх послабленні – оглядати дитину віч-на-віч перед тим, як
вдаватися до «кроку вниз» у лікуванні. 3. Проведення спеціальних обстежень (шкірне алерготестування,
назальна ендоскопія) необхідно відтермінувати до покращення епідеміологічної ситуації з приводу коронавірусної інфекції
