DIURNAL PROFILE OF GASTRIC ACIDITY AND ITS CHRONOLOGICAL STRUCTURE IN PATIENTS WITH METABOLIC SYNDROME

Анотація

Резюме. Вступ. Шлунково-кишковий тракт (ШКТ) має велике значення для метаболічних захворю-
вань. Відомо кілька механізмів, пов’язаних із ШКТ, які потенційно сприяють метаболічному синдрому.
Проте секреція шлункової кислоти у цих пацієнтів усе ще недостатньо досліджена.
Мета дослідження. Визначити особливості секреції шлункової кислоти у пацієнтів із метаболічним
синдромом (МС).
Матеріали та методи. У наше дослідження було включено 50 пацієнтів із діагнозом МС і 50 хворих
без МС. Із 50 пацієнтів у групі МС – у 15 було виявлено гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ).
Дані пацієнтів із ГЕРХ порівнювали з даними пацієнтів із МС без ГЕРХ. Топографічну та 24-годинну
pH-метрію шлунка проводили за допомогою комп’ютерного ацидогастрографа АГ-1рН-М. Результати досліджень. Згідно з даними топографічної рН-метрії, яка проводилася під час езофаго-
гастродуоденоскопії, пацієнти з МС мали менший рівень кислотності шлункового соку порівняно з паці-
єнтами без МС (р<0,05), тоді як гіпоацидні стани у них спостерігалися частіше (р<0,05). Виявлено прямий
кореляційний зв’язок між рН шлунка та тривалістю МС та цукрового діабету (р<0,05).
При оцінці алкалізуючої функції антрального відділу шлунка у пацієнтів із МС здебільшого вияв-
ляли субкомпенсовану функцію, тоді як вона зберігалася у більшості пацієнтів без МС. Однак серед па-
цієнтів із МС декомпенсована алкалізуюча функція була менш поширеною порівняно з хворими без МС
(p<0,05).
24-годинний моніторинг рН показав, що у пацієнтів без МС рівень pH шлунка був порівняно ниж-
чим, ніж показники pH у групі хворих із МС у період із 2 год. до 5 год. ранку та в період із 7 год. до 8 год.
ранку. Більше того, значення рН були нижче граничного значення 4 протягом дня у групі пацієнтів без
МС, тоді як у пацієнтів із МС значення рН вище 4 підтримувались у 29,2% 24-годинного періоду, пере-
важно вночі.
Розподіл за статтю був однаковим в обох групах, але ожиріння (р<0,05) та надмірна вага (р<0,05)
були більш поширеними у хворих на ГЕРХ порівняно з пацієнтами без ГЕРХ у групі МС.
Висновки. У хворих на МС гіпоацидні стани є більш поширеними, ніж у хворих без МС, незважаючи на
збережену функцію секреції кислоти. Хоча значення рН вище 4 підтримувались у 29,2% 24-годинного пе-
ріоду, тривалість кислотосупресивної дії лікарського засобу не може перевищувати 17 годин, тоді як для
пацієнтів без МС така тривалість кислотосупресії недостатня. Виявлено прямий кореляційний зв’язок
між рН шлунка та тривалістю МС та цукрового діабету. ГЕРХ діагностували у 30% пацієнтів із МС, вони
були старшими та частіше страждали ожирінням або мали надлишкову вагу.