АНАЛІЗ ФАКТОРІВ АТРОФІЇ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА, СУПУТНІХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА СКАРГ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ, КОТРІ КОРИСТУЮТЬСЯ ПОВНИМИ ЗНІМНИМИ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ (огляд літератури)

Анотація

Резюме. Вступ. При користуванні знімними зубними протезами часто виникають порушення запального характеру, що призводять згодом до стійких морфологічних і функціональних порушень тканин протезного ложа, зокрема до атрофії кісткової тканин.
Мета дослідження. Аналіз факторів виникнення атрофії альвеолярних відростків у пацієнтів похилого віку та впливу супутніх захворювань, зокрема цукрового діабету, на стан і якість користування знімними ортопедичними конструкціями.
Матеріали та методи. У статті наведені результати обробки та аналізу 21 вітчизняної та закордонної публікації з даної тематики.
Результати досліджень. Проаналізовано, що резорбція залишкового альвеолярного відростка в беззубих пацієнтів – це хронічний прогресуючий незворотний процес. Після повної втрати зубів зубощелепна система підлягає інволюційним процесам, які призводять до значних функціональних і морфологічних змін. Змінюються анатомічна форма і топографічне взаємовідношення м’яких і твердих тканин обличчя. Відбуваються зміни в скронево-нижньощелепному суглобі. Якість протезування визначається не тільки станом тканин протезного ложа, вона багато в чому залежить від дотримання послідовності та змісту клінічних і лабораторних маніпуляцій, властивостей використовуваних матеріалів, психологічної підготовленості пацієнта.
Висновки. Функціональні зміни, які пов’язані з втратою зубів, викликають мікроскопічну і макроскопічну перебудову щелепних кісток, унаслідок чого, власне, і прискорюється процес розсмоктування, відбувається атрофія кісткової тканини, а саме – атрофія від бездіяльності. Щодо впливу діабетичних чинників, доведено, що зниження кровопостачання, збільшують залишкову резорбцію кісткового гребеня, роблячи виготовлення протеза більш складним завданням для ортопедів.