ПЕРИФЕРІЙНА ВАЗОКОНСТРИКЦІЯ У ЛЮДЕЙ ІЗ НОРМАЛЬНОЮ МАСОЮ ТІЛА ТА ОЖИРІННЯМ ПІД ВПЛИВОМ ТЕМПЕРАТУРНОГО ФАКТОРА: ФІЗІОЛОГІЧНІ ТА ПАТОЛОГІЧНІ ПАТЕРНИ

Анотація

Вступ. Відомо, що на зміни температури периферійне кров’яне русло, особливо капіляри, постійно реагують. Периферійна вазоконстрикція проявляється під дією низьких температур. Відповідно, після звуження капілярів кількість тепла на периферію тіла надходить менше і організм відчуває мерзлякуватість, холод, оніміння тощо.
Мета дослідження полягала в тому, щоб провести порівняльний аналіз впливу низької температури на швидкість периферійної вазоконстрикції у людей із нормальною масою тіла й ожирінням завдяки дії холодового фактора.
Матеріали та методи. Нами було проведено вимірювання температури тіла на І-ІІ пальцях кисті у дорослих людей із різною масою тіла за допомогою електричного термометра ТПЭМ-1 при кімнатній температурі (близько +20оС). Вік людей, котрі були задіяні в дослідженні, становив від 20 до 76 років, маса тіла була від 54 до 126 кг, а зріст коливався від 153 до 188 см. Усіх досліджуваних було розподілено на 2 групи. У групу №1 були включені 62 добровольці з нормальною масою тіла (ІМТ ≥24,9 кг/м2 ), а до групи №2 – 40 людей з ожирінням ІІ-ІІІ ступенів (ІМТ = 35,3 - 41,9 кг/м2). Дослідження проводили таким чином. Спочатку вимірювали температуру тіла на долонній поверхні нігтьових фаланг І-ІІ пальців кисті.
Потім досліджуваний занурював пальці у холодну воду (to=+4оС) на 1 хв. Після цього пальці витягали із посудини з холодною водою та через 1, 3, 5, 7 та 10 хв. знову вимірювали температуру. Отримані результати опрацьовувались математично та статистично.
Результати досліджень. Початкова температура пальців у групі №1 була в середньому 28,06±0,34о С, а у групі №2 – 28,64±0,39о С і статистично вони не відрізнялись (p>0,05). Через 1 хв. після дії холодної води температура на пальцях у групі №1 знизилась до 24,53±0,39о С (р≤0,001), а у групі №2 – до 26,17±0,4о С (р≤0,001). Через 3 хв. при знаходженні в кімнаті температура на пальцях почала підійматись і становила в першій групі 25,85±0,45о С та 27,26±0,47о С у другій групі. Через 5, 7 та 10 хв. температура ще більше підіймалась і становила 26,84±0,47о С, 27,59±0,49о С та 27,96±0,39о С відповідно у досліджуваних першої групи. За такий же проміжок часу у досліджуваних другої групи температуру зафіксували на рівні 28,19±0,4о С, 28,69±0,39о С та 28,94±0,38о С відповідно.
Висновки. На нашу думку, більш швидше падіння периферійної температури можна пояснити кращим ефектом вазоконстрикції у людей із нормальною масою тіла та меншим потраплянням тепла в капіляри і, навпаки, більш погіршено вазоконстрикцією у людей з ожирінням. Можливо це частково пов’язано з тим, що у людей з ожирінням капіляри більш розширені, скорочуються в’яло або зовсім не скорочуються.