ПЕРВИННА І ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА ЗЛУКОВОЇ ХВОРОБИ

Анотація

Вступ. Злуки – це основна причина гострого чи хронічного тазового болю, безпліддя в гінекології, абдомінального болю і злукової кишкової непрохідності в хірургії. За даними різних авторів, злукова хвороба очеревини у 32 % випадках спричиняє гостру кишкову непрохідність, із них у 75 % випадків – тонкокишкову непрохідність. Згідно з останнім міжнародним консенсусом із профілактики і лікування злукової хвороби за 2017 рік, у профілактиці спайок підтверджена ефективність використання протиспайкових бар’єрів під час операції. На даний час немає чітких даних щодо результатів використання препаратів гіалуронової кислоти в первинній і вторинній профілактиці злукової хвороби. Через це більшість хірургів уникають їх використання.
Мета дослідження: вивчити і порівняти результати первинної і вторинної профілактики злукової хвороби у хворих, яким проведено оперативне втручання, роз‘єднання зрощень і використано препарат “Дефенсаль”. Розрізняють первинну і вторинну профілактику злукової хвороби з використанням бар’єрів.
Первинна профілактика – це після планових оперативних втручань на органах черевної порожнини (без маніфістуючої злукової непрохідності, наприклад, з приводу інцізійних гриж). Вторинна – після ургентних оперативних втручань із приводу гострої злукової кишкової непрохідності.
Матеріали та методи. За період з 2013 по 2019 роки обстежено та проліковано 80 хворих зі злуковою хворобою, яким проведено роз’єднання зрощень, у віці від 21 до 79 років. Хворі розділені на такі групи: 1) у групу контролю ввійшли 20 хворих, яким із хворобою зрощень очеревини, інцізійними грижами великих розмірів проведене планове оперативне і консервативне лікування загальноприйнятими методиками; 2) у другій групі (20 хворих) проведено планове оперативне втручання, роз’єднання зрощень і первинна профілактика з використанням препарату “Дефенсаль”; 3) третю групу склали 20 хворих, яким із гострою злуковою тонкокишковою непрохідністю проведено ургентний ентероліз без використання препарату “Дефенсаль”; 4) четверта група – 20 хворих, яким із гострою злуковою тонкокишковою непрохідністю проведений ургентний ентероліз із використанням препарату “Дефенсаль” (вторинна профілактика).
Результати досліджень. Добрі безпосередні, короткотермінові й віддалені результати терміном спостереження до 6 років отримано у другій групі після проведення планових оперативних втручань і використання препарату Дефенсаль. Проте в четвертій групі хворих після ургентного ентеролізу і використання препарату видно покращення безпосередніх результатів, проте віддалені результати практично не відрізняються від третьої групи хворих.
Висновки. Доведено ефективність препарату гіалуронової кислоти (дефенсаль) у первинній профілактиці спайкової хвороби після планових оперативних втручань. Проте у хворих із гострими злуковими тонкокишковими непрохідностями ефективність у віддаленому періоді не доведена, що спонукає до пошуку і використання нових протиспайкових бар’єрів.