ОСОБЛИВІСТЬ АНТЕ- І ПОСТНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ПРИ СИНДРОМІ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ У МАТЕРІ

Анотація

Вступ. Порушення гестаційного процесу в жінок із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини є найбільш актуальною і маловивченою проблемою сучасного акушерства. Нас зацікавило дослідження структури анте- і постнатальної патології у жінок з фенотипічними проявами синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини.
Мета дослідження: оцінити закономірності розвитку анте- і постнатальної патології у жінок фенотипічними проявами синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини.
Матеріали та методи. Проведений вибірковий клініко-статистичний аналіз у двох репрезентативних групах: першу групу склали 100 новонароджених від матерів з фенотипічними ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ). У контрольну групу було включено 100 новонароджених від матерів без наявності маркерів НДСТ.
Результати досліджень. У результаті проведеного клініко-статистичного аналізу архівного матеріалу встановлено, що у жінок з НДСТ зростає ризик затримки внутрішнього утробного розвитку у плода, асфіксії середнього і важкого ступеня у новонароджених. Досить часто у малюків народжених матерями з наявністю синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини діагностували внутрішньошлуночкові крововиливи, аномалії розвитку серця, рідше спостерігалися субарахноїдальні крововливи та гідроцефалія. У даний час в літературі існують дані про роль мікроелементозів в патогенезі порушення структури колагенових волокон внаслідок надмірної дегенерації колагена.
Висновки. Наявність у матері синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини підвищує ризик затримки внутрішнього утробного розвитку плода, асфіксії та внутрішньошлуночкових крововиливів у малюків, що вимагає удосконалення надання допомоги вагітним.