ПСИХОЕМОЦІЙНЕ НЕБЛАГОПОЛУЧЧЯ У ДІТЕЙ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПОРУШЕНЬ ЗДОРОВ’Я

Анотація

Вступ. Емоції прямо впливають на фізичний стан людини. Складний набір хімічних реакцій у тілі, які спричиняють емоції, зумовлюють в організмі фізіологічні й ендокринні трансформації.
Мета дослідження. Вивчити емоційно-особистісний стан дітей старшого дошкільного віку.
Матеріали та методи. Аналіз даних дослідження емоційно-особистісної сфери 11469 дітей 6-го року життя, 5546 дівчат і 5923 хлопчиків, проведеного протягом 2010 – 2019 років.
Результати досліджень. Від 17% до 28% дошкільників кожного року мають середній рівень тривожності, а приблизно 4% обстежених – високий рівень. Зазвичай, для таких дітей характерні часті відчуття тривоги, очікування небезпеки. У хлопців частіше, у 3–4% щороку, спостерігається негативний психічний стан високого ступеня (порівняно з дівчатами, у яких такий стан простежується лише у 1–2%) та негативний психічний стан середнього ступеня (від 8% до 14% у зіставленні з 6–8% у дівчат).
За методикою «Казка» емоційно-особистісний неспокій, тривога, страх спостерігається приблизно у чверті опитаних дошкільників щороку (15–21%).
Висновки. Для приблизно кожної десятої дитини старшого дошкільного віку характерні специфічні особливості емоційно-вольової сфери: підвищена емоційна лабільність, схильність до страхів, нехарактерних для даного віку (страх ровесників, болю); тривожність, неспокій, переважання неконструктивних способів подолання фрустрируючих ситуацій. При чому ці прояви більш характерні хлопчикам, ніж дівчатам.
Діагностика стану емоційно-особистісної сфери дітей старшого дошкільного віку є необхідною умовою для визначення груп ризику щодо розвитку порушень здоров’я та своєчасного здійснення цілеспрямованих психокорекційних заходів у комплексі заходів щодо попередження психосоматичних захворювань у дитини.