ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ДЖЕРЕЛ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ДИНАМІЦІ ВПРОДОВЖ 2014-2018 РОКІВ

Анотація

Резюме. Вступ. Найважливішим завданням сьогодення є забезпечення населення доброякісною питною водою. Вживання недоброякісної води може призвести до негативних наслідків, зокрема до масових захворювань населення інфекційної та неінфекційної етіології, а також до хвороб, пов’язаних із хімічним забрудненням.
Мета дослідження ‒ вивчити забруднення джерел децентралізованого водопостачання населених пунктів Закарпатської області в динаміці впродовж 2014-2018 років.
Матеріали та методи. У роботі використані дані лабораторних досліджень води джерел децентралізованого водопостачання населених пунктів Закарпатської області за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» в динаміці впродовж 2014-2018 років. Отримані матеріали оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.
Результати досліджень. Усього по області впродовж 2014-2018 років обстежено 23641 об’єкт децентралізованого водопостачання за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками. Із досліджених 16330 проб води з децентралізованих вододжерел по області впродовж 2014-2018 років 10,48% із них не відповідали санітарним нормам за санітарно-хімічними показниками, у 15,99% випадках із досліджених 18876 проб вода не відповідала гігієнічним нормативам за бактеріологічними
показниками.
Висновки. 1. Значна кількість проб дослідженої води з децентралізованих джерел водопостачання по області за період впродовж 2014-2018 років не відповідають за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками санітарним нормам (10,48% і 15,99% відповідно). 2. Найбільший відсоток невідповідності питної води за санітарно-хімічними показниками із джерел децентралізованого водопостачання по області впродовж 2014-2018 років спостерігається у воді артезіанських колодязів (11,20%), а найменший – у воді, відібраної з каптажів (6,15%). 3. За бактеріологічними показниками найбільша питома вага невідповідності проб води гігієнічним нормативам спостерігається у воді, відібраної з каптажів (21,56%), а найменша – у воді артезіанських колодязів (6,33%). 4. Для запобігання виникнення та поширення інфекційних захворювань серед населення, які передаються водним шляхом, необхідно систематично проводити комплекс заходів щодо санітарно-гігієнічного моніторингу за якістю питної води та контролю стану утримання колодязів і каптажів.