ЕКОЛОГІЧНО ЗАЛЕЖНІ СТАНИ У ДІТЕЙ ТА КОРЕКЦІЯ ЇХ ПОРУШЕНЬ

Анотація

Резюме. Вступ. В Україні проблема йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) протягом останніх років привертає увагу багатьох науковців. У всіх регіонах країни встановлений дефіцит йоду в харчуванні на-селення. Вагоме медико-соціальне та економічне значення проблеми йододефіциту в Україні (а більша частина її території є йододефіцитною) складає здійснення ранньої діагностики та превенції, своєчасної корекції.
Мета дослідження – удосконалення діагностики і прогнозування перебігу ендемічного зоба у дітей на підставі оцінки вмісту в сироватці крові та сечі йоду, селену, морфометричної характеристики і функціональної активності ЩЗ.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на основі даних профілактичного огляду (187 дітей), які проживають в екологічно залежній біогеохімічній ендемічній зоні з йододефіциту гірського регіону Закарпатської області, В.Березнянського району, в період 2014 – 2015 рр. За результатами УЗД ЩЗ, ехоКГ та проведених додаткових біохімічних, імунологічних і гормональних досліджень дітей розподілено на три групи: з нормальним станом ЩЗ (39 осіб), з ознаками гіпоплазії (11 осіб) та з гіперплазією (30 осіб) ЩЗ. Проведено профілактичне оздоровлення обстеженого контингенту дієтичною добавкою ЙоСен у вікових дозах.
Результати досліджень. Як у дівчат, так і хлопців спостерігалося порушення росту кісткової тка-нини, а показники знаходилися у діапазоні «низький рівень» відповідно до віку 16 років. Розміри ЩЗ, за даними УЗД, мали незначну різницю із стандартними величинами при незміненій паренхімі ЩЗ, при
її гіпоплазії розміри на 24,4 та 27,5% були нижчими від референтних, при явищах гіперплазії – вищими від референтного рівня на 39,04 та 31,8% відповідно у дівчат та хлопців. Дані стану тиреоїдної системи свідчать про відмінності у рівнях ТТГ– від 2,87±0,67мО/л до 1,89±0,43 мО/л, р=1,97×10-8, відповідно по групах у дітей з гіперплазією ЩЗ та з нормальною паренхімою ЩЗ. Ефективність йод-селеновмісної су-плементації підтверджена підвищенням рівня тирозину у двох групах і значним превалюванням (у 2,5 разу) в групі дітей з гіперплазією ЩЗ. У дітей з гіперплазією ЩЗ достовірно підвищився рівень Т4 та знизилися значення ТТГ у 4 рази порівняно з групою дітей з нормальною паренхімою ЩЗ (p=0,00019). У дітей з нормальною паренхімою ЩЗ позитивний ефект був менш вираженим. У групі дітей з гіперплазією ЩЗ спостерігали достовірне підвищення рівня селену в плазмі крові, однак рівень селену в сечі варіював без змін. Тобто у дітей з нормальною паренхімою ЩЗ превалювали процеси асиміляції йоду. Рівень ТЗГ мав від’ємну динаміку в обох групах дітей, що можна розцінювати як позитивний результат суплемента-ції. Показник АТ - ТПО був достовірно зниженим тільки у групі дітей з гіперплазією ЩЗ.
Висновки. У дітей з нормальною паренхімою ЩЗ превалювали процеси асиміляції йоду. Насичення селеном дитячого організму виявлено у групі з гіперплазією ЩЗ, що свідчить про превалювання наси-чення дитячого організму над процесами елімінації. Розроблено діагностичну комп’ютерну модель, за допомогою якої виявлено провідні фактори ризику розвитку ендемічного зоба, за динамічними змінами рівня ТТГ, Т4.