ОСОБЛИВОСТІ ПРОДУКЦІЇ ДЕЯКИХ ЦИТОКІНІВ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ПОВТОРНИМИ ЕПІЗОДАМИ БРОНХООБСТРУКТИВНОГО СИНДРОМУ

Анотація

Актуальність. Схильність до повторних епізодів бронхообструктивного синдрому (БОС) у дітей раннього віку часто пов’язують з соціально-демографічними та біологічними факторами, такими як тривалість грудного вигодовування, пасивне куріння, обтяжений алергоанамнез, які, в свою чергу, можуть супроводжуватись порушеннями імунної відповіді. Порушення балансу між T-лімфоцитами-хелперами (Th)1 та Th2 з переважанням Th2- імунних реакцій розглядається як можлива причина схильності до повторних епізодів БОС, однак результати проведених досліджень залишаються неоднозначними.
Мета дослідження. Вивчення особливостей продукції інтерферону-гамма (INF-γ) та інтерлейкіну (IL)-4 в сироватці крові у дітей раннього віку з БОС залежно від частоти і тяжкості його епізодів.
Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років зі встановленим діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (I група – 60 дітей з епізодичним БОС, II група – 60 дітей з повторним БОС). В якості групи контролю обстежено 30 клінічно здорових дітей від 6 місяців до 3 років. Всім хворим дітям визначали ступінь тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою (Respiratory Score), проводили збір анамнестичних даних, загальне клінічне обстеження та пульсоксиметрію. Лабораторні дослідження включали визначення сироваткових концентрацій IFN–γ та IL-4 на 2-3-й день захворювання методом ІФА за допомогою наборів ІФА-Бест (виробник «Вектор-Бест», Росія). При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась достовірною при р < 0,05.
Результати. БОС у дітей раннього віку в 2 рази частіше траплявся у хлопчиків, ніж у дівчат. За наявності повторних епізодів БОС в анамнезі, захворювання характеризувалося більш тяжким перебігом. Дихальна недостатність II ступеню частіше реєструвалась у дітей II групи порівняно з дітьми I групи (43,3% проти 13,3% відповідно, χ2 = 13,30, р < 0,001). Середні показники сироваткової концентрації IFN-γ у дітей І (22,69 (8,98; 41,44) пг/мл) та ІІ групи (21,08 (8,57; 37,03) пг/мл) були достовірно вищими за відповідний показник групи контролю (12,18 (5,31; 12,92) пг/мл, p = 0,016 за U-критерієм Манна-Уїтні для обох показників), при цьому достовірної різниці між досліджуваним групами ми не виявили (р = 0,381 за U-критерієм Манна-Уїтні). Виявлено зворотний кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості БОС і вмістом IFN-γ в крові в обох досліджуваних групах (r = -0,39, р = 0,002 в І групі та r = -0,30, p = 0,039 в II групі). Середній показник IL-4 в сироватці крові у дітей з БОС достовірно не перевищував такий в групі конт ролю (2,28 (2,09; 2,53) пг/мл проти 2,24 (1,96; 2,35) пг/мл відповідно, р = 0,05 за U-критерієм Манна- Уїтні) та зворотно корелював зі ступенем тяжкості БОС у дітей II групи (r=-0,28, р=0,030), в цій же групі також був виявлений прямий кореляційний зв’язок між вмістом IL-4 та IFN-γ (r = 0,41, р<0,001). Медіана коефіцієнта IFN-γ/IL-4 у дітей з епізодичним БОС складала 9,29 (3,96; 15,67) та у дітей з повторними епізодами БОС – 8,96 (3,84; 16,59), тобто статистично достовірна різниця між групами за U-критерієм Манна – Уїтні не спостерігалася (р=0,659). У дітей з обтяженим індивідуальним алергологічним анамнезом медіана коефіцієнта IFN-γ/IL-4 в II групі мала тенденцію до зниження порівняно з пацієнтами I групи (1,93 (0,89; 10,35) проти 4,16 (3,96; 15,53)),проте різниця не виявилась достовірною (р=0,165 за U-критерієм Манна-Уїтні). Кореляційний зв’язок між коефіцієнтом IFN-γ/IL-4 і частотою епізодів БОС виявився статистично не достовірним (r=-0,15, p=0,089).
Висновки. Тяжкий перебіг бронхообструктивного синдрому з розвитком дихальної недостатності частіше трапляється у дітей із повторними епізодами БОС в анамнезі. Підвищення рівня IFN-γ в гострий період захворювання характерно для дітей з БОС не залежно від частоти його епізодів в анамнезі. Рівень IFN-γ в сироватці крові зворотно корелює із тяжкістю БОС. Середній рівень IL-4 в сироватці крові в гострому періоді захворювання хоч і був дещо підвищеним у дітей з епізодичним БОС, але також не залежав від частоти епізодів БОС. Співвідношення IFN-γ/IL-4 виявилось нижчим у дітей з обтяженим алергоанамнезом незалежно від частоти епізодів БОС в анамнезі. Таким чином, жоден з досліджуваних імунологічних показників, і в тому числі співвідношення IFN-γ/IL-4, не може розглядатися як предиктор повторних епізодів БОС у дітей раннього віку.