ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС – ПАТОГЕНЕТИЧНА КОМПОНЕНТА СЕПСИС-ІНДУКОВАНОЇ МІОКАРДІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ

Анотація

Резюме. Вступ. Сепсис – це небезпечна для життя дисфункція органів, спричинена нерегульованою
реакцією організму на інфекцію. Численні фактори, такі як порушення гемодинаміки та енергетично-
го обміну міокарда, вільні радикали кисню, інгібітори міокарда та загибель кардіоміоцитів є одними із
основних елементів, що викликають дисфункцію міокарда. Саме окислювальний стрес, спричинений
дисбалансом між активними формами кисню та ендогенними антиоксидантами у відповідь на пошко-
дження, може призвести до кардіотоксичності.
Мета дослідження: оцінити стан окислювальної модифікації білків (ОМБ) плазми крові у новонаро-
джених із сепсис-індукованою міокардіальною дисфункцією для оптимізації лікувальної тактики.
Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети під нашим спостереженням на базі нео-
натальних відділень ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» м. Чернів ці знаходились
117 новонароджених, яких розподілили на дві клінічні групи. Основну групу сформували 87 пацієнтів із
діагнозом «Неонатальний сепсис» (НС). Групу порівняння склали 30 ново на роджених, у яких спостеріга-
лася перинатальна патологія та в яких інфекційно-запальний процес було спростовано. Для дослідження
оцінки інтенсивності ОМБ використовували метод І.Ф. Мещишина.
Результати досліджень. Запальна відповідь у новонароджених із НС супроводжується надмірною ак-
тивацією оксидантної системи з підвищенням інтенсивності ОМБ. Вміст продуктів ОМБ, а саме – альдегід- і
кетопохідних динітрофенілгідразонів (АКДНВГ), як крупно, так і дрібнодисперсного характеру в перифе-
рійній крові за їх реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином відрізнявся й залежно від виразності міокарді-
альної дисфункції, що проявлялася потребою новонароджених в інотропній підтримці у процесі лікування.
Висновки. Визначення вмісту продуктів ОМБ плазми крові у новонароджених із сепсис-індукованою
міокардіальною дисфункцією в процесі лікування дозволить не тільки визначати тяжкість ураження, але
й оптимізувати тактику ведення і оцінювати її ефективність за динамікою сироваткового вмісту зазна-
чених показників.