МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТУ ПРОГРАМИ УПРАВЛІННЯ МАСОЮ ТІЛА

Автор(и)

  • Oleksandr Abaturov
  • Anna Nikulina

DOI:

https://doi.org/10.24144/1998-6475.2024.2.(64).22-32

Ключові слова:

ожиріння, діти, немедикаментозне лікування, прогнозування ефективності лікування, предиктори, аналіз Вальда

Анотація

Резюме. Вступ. Підхід до проблеми дитячого ожиріння вимагає застосування міждисциплінарної
програми менеджменту маси тіла (weight management program – WMP), що супроводжуються постійними
груповими освітніми заходами та підтримкою сім’ї, які включають раціональне харчування та фізичну
активність.
Мета дослідження: спрогнозувати вірогідність ефективного результату програми менеджменту
маси тіла в лікуванні ожиріння в дітей 6–18 років при первинному візиті.
Матеріали та методи. Для прогнозування ефективного результату програми менеджменту маси
тіла за допомогою послідовного аналізу Вальда було проаналізовано 84 клініко-анамнестичні параметри
із визначенням відносного ризику (ВР) та прогностичного коефіцієнта (ПК) після катамнестичного
спостереження протягом 6 місяців 350 дітей із ефективним результатом WMP (перша група, n=123) та
неефективним наслідком WMP (друга група, n=227). Методи дослідження: імунохімічні (сертифікована
лабораторія «Сінево», місто Дніпро, Україна), психологічні, біоімпедансометрія.
Результати досліджень. Ефективний результат немедикаментозного лікування ожиріння за
допомогою WMP діагностовано в 35,14 % пролікованих дітей від 6 до 18 років. Предикторами розвитку
ефективного результату лікування ожиріння в дітей за допомогою WMP було визначено 13 факторів із
достатньою інформативною прогностичною значимістю (І≥0,5): вік 6–9 років (І=3); час, проведений за
переглядом телевізора, комп’ютером, телефоном <180 хвилин/добу (І=2,5); фізична активність високої
інтенсивності ≥240 хвилин/добу (І=2); позитивний харчовий анамнез – щоденне вживання свіжих овочів
та фруктів (І=1,9); абдомінальний тип ожиріння (І=1); відносний вміст жирової маси тіла <90 перцентилів (І=0.95); діастолічний артеріальний тиск у діапазоні 40–59 перцентилів (І=0.9); індекс маси тіла <99
перцентилів (І=0,8); фізичний розвиток у діапазоні 4–69 перцентилів (І=0,7); вживання висококалорійних
продуктів харчування рідше 1 разу на тиждень (І=0,64); середня тривалість прийому їжі >20 хвилин
(І=0,62); систолічний артеріальний тиск в діапазоні 40–59 перцентилів (І=0,6); жіноча стать (І=0,5).
Висновки. Ефективність лікування дітей з ожирінням на амбулаторному етапі високо пов’язана з
немедикаментозними методами терапії: з фізичною активністю середньої інтенсивності за аеробним
типом (понад 240 хвилин/добу) та дотримання режиму харчування

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-30

Як цитувати

Abaturov , O., & Nikulina , A. (2024). МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТУ ПРОГРАМИ УПРАВЛІННЯ МАСОЮ ТІЛА. Проблеми клінічної педіатрії, 2(64), 22–32. https://doi.org/10.24144/1998-6475.2024.2.(64).22-32